"Зниклі безвісти — величезна рана для українського народу", - Глава УГКЦ
«80-й тиждень невтомної і незламної стійкості українського народу, 80-й тиждень болю, крові, сліз і страждань мільйонів українців», — наголосив Предстоятель УГКЦ.
«Одним із елементів душпастирства зцілення ран війни, — зазначає духовний лідер, — є особлива увага до найбільш уразливих. Тому на окупованих і звільнених територіях ми нині відкриваємо бібліотеки, центри радості, намагаючись бути поруч із тими, хто найбільше страждає і кому найбільше болить. І знову кажемо: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!».
Відповідно до інформації, яку надає українська влада, 24 тисячі громадян України вважаються зниклими безвісти. Близько 7 тисяч — це військовослужбовці, з яких 65 % є живими, а решта, правдоподібно, загинули, але про їхню смерть немає певних відомостейточних даних. Про долю зниклих цивільних українців невідомо майже нічого.
«Уявімо собі, — каже Предстоятель УГКЦ, — біль рідних і близьких: тата й мами, які не знають, що сталося з їхньою дитиною, жінки й дітей, які втратили зв’язок із чоловіком і батьком. Багато з тих родичів приходять до душпастирів із плачем, із душевним болем, кажучи: Ми навіть не знаємо, як молитися за наших рідних, чи за їхнє віднайдення, чи вже за їхній вічний спочинок».
Міжнародне гуманітарне право стверджує, звертає увагу Предстоятель, що одне із прав члена родини зниклого безвісти — це знати про долю рідної людини.
«Тому сьогодні, з нагоди цього Міжнародного дня, прагну огорнути любов’ю, увагою і молитвою тих, хто чекає звістки про своїх рідних і близьких. Звертаюся до міжнародних інституцій, які мають можливість шукати зниклих безвісти в Україні: допоможіть нам віднайти тих, про кого ми не маємо вісток. Помолімося сьогодні за родини, які плачуть і чекають, щоб їхня рідна людина повернулася додому живою», — закликав Глава УГКЦ.
