Стратегічним завданням на деокупованих територіях є деполітизація релігійних організацій, – Олександр Саган
Зокрема, під час звіту експерти представляють комплексне бачення та рекомендації, що стосуються формування державної політики у сфері релігії, що напрацьовані експертами: Олександром Саганом, доктором філософських наук, професором, завідувачем відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.Сковороди НАН України, членом Експертної ради з питань свободи совісті Державної служби України з етнополітики та свободи совісті; Андрієм Іванецем, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Музею Голодомору, експертом групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи; Андрієм Смирновим, доктором історичних наук, професором кафедри історії Національного університету «Острозька академія», членом Експертної ради з питань свободи совісті Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Халіковим Русланом, к.філос.н., членом Експертної ради з питань свободи совісті Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, керівником проєкту «Релігія в огні».
Як зазначив у коментарі ІА «Голос Криму» Олександр Саган, у розділі звіту «Релігія, державно-церковні відносини» показаний стан державно-церковних відносин, який існував в Криму до 2014 р. На той час на півострові діяли 2220 релігійних організацій, понад 50 конфесій і деномінацій. Також означено кардинальну зміну ситуації після окупації росіянами півострова, яка призвела до скорочення релігійних громад – їх залишилося менше тисячі та конфесій – біля 20.
«Авторами запропоновані практичні моделі реінтеграції Криму у релігійній сфері, висунуті застереження щодо непродуманих кроків (тотальні репресії, заборона діяльності всіх релігійних організацій тощо), що може призвести до формування антиукраїнського підпільного середовища та міжнародного тиску на Україну. Необхідна більш ефективна міжнародна співпраця щодо оперативного інформування партнерів про порушення у сфері свободи совісті з боку держави-агресора», – наголосив Олександр Саган.
Він також зауважив, що ефективним кроком до вирішення цього питання може стати створення при Кабінеті Міністрів України офісу Уповноваженого з питань свободи совісті.
«Стратегічним завданням на деокупованих територіях є деполітизація релігійних організацій, що включатиме в себе цілий комплекс заходів. Водночас першочерговими діями влади на визволених територіях має бути повернення релігійних організацій у правове поле України, повернення конфіскованого майна, проведення заходів для унеможливлення просування ідеології «русского міра», ініціювання змін у освітніх та просвітніх програмах тощо», – сказав експерт.
Кандидат історичних наук, експерт Андрій Іванець наголосив на тому, що наразі в окупованому Криму спостерігається штучна деградація релігійної сфери. І справа не лише у різкому скороченні кількості релігійних громад і деномінацій.
«Росія не тільки дискримінує низку релігійних організацій та груп вірян, а й зуміла політизувати діяльність багатьох релігійних структур, насамперед найвпливовіших в Криму. Чимало з них виправдовують агресивну і геноцидну війну РФ проти України, сприяють мілітаризації кримських дітей, мобілізації кримчан до російської окупаційної армії та її діяльності загалом. Це масштабна проблема, але вона, на жаль, не завжди у фокусі уваги українських суспільства і держави», – зауважив експерт.
Ознайомитися з експертним звітом щодо релігійної сфери можна тут:
