У 2014 році з початком російської агресії разом з бійцями на передовій були і священики різних українських конфесій. Вони з перших днів війни обрали шлях військового капелана для душпастирської служби в українському війську, розпочавши тим самим нову історію військового капеланства в Україні.
Про це повідомляє Арміяinform.
Згідно з інформацією від Центру морально-психологічного забезпечення ЗСУ, в армії офіційно працює 102 капелани на посаді працівників — «військовий священик (капелан)».
Вони не мають військових звань і належать до різних конфесій: Православна Церква України, Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна Церква (Московського Патріархату), Українська євангельська Церква, Церква християн віри євангельської «Скинія».
Наймолодшому капеланові 30 років, а найстаршому — 73. Серед них наразі немає жінок.
Серед капеланів, що працюють офіційно, 25 мають посвідчення учасника бойових дій, а деякі з них — нагороди та відзнаки від Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.
Днями був ухвалений Закон «Про Службу військового капеланства», а разом з ним закріплено статус військових капеланів як військовослужбовців, визначено їхні функціональні обов’язки та вимоги.
Капеланська служба окремої механізованої бригади «Холодний Яр» оприлюднила список того, що ніколи не зробить капелан.
«Капелан ніколи не вирізняє, з якої ви Церкви. Він служить наставником і щирим співрозмовником для всіх деномінацій і конфесій, навіть для атеїстів».
«Капелан ніколи не служить один. Хоча здається, що він — один на весь батальйон чи бригаду, за ним стоїть уся його Церква і Бог. Це багато людей і всемогутній Господь, який оберігає у важких ситуаціях і дає перемогу у бою з ворогом».
«Капелан ніколи не робить з армії Церкву, але він є уповноваженим Церкви в армії. Якщо Церква в силі допомогти армії — то допомагає, якщо ні — капелан у молитві просить Бога прийти на допомогу».