З нагоди 55-ї річниці декларації Другого Ватиканського Собору «Nostra aetate» очільники ватиканської Комісії у справах релігійних стосунків з юдаїзмом (CRRJ) та Міжнародного єврейського комітету з міжрелігійних консультацій (IJCIC) опублікували послання, в яких вказують на поступ у приятельських стосунках.
Про це повідомляє прес-служба Секретаріату Синоду єпископів УГКЦ.
28 жовтня ватиканська Комісія у справах релігійних стосунків з юдаїзмом (CRRJ) та Міжнародний єврейський комітет з міжрелігійних консультацій (IJCIC) опублікували спільне комюніке з нагоди 55-ї річниці декларації Другого Ватиканського Собору «Nostra aetate» про стосунки між Католицькою Церквою та нехристиянськими релігіями. Комюніке містить уривки з послань, якими обмінялися очільники двох установ: кардинал Курт Кох (CRRJ) та рабин Ноам Маранс (IJCIC).
«Безсумнівно, "Nostra aetate" заклала підвалини стосунків між католиками та євреями», — пише у своєму посланні голова Папської ради сприяння єдності між християнами кардинал Курт Кох. «Після того як Папа Іван Павло ІІ говорив про євреїв як про старших братів християн, а Папа Венедикт XVI — як про наших батьків у вірі, ми можемо говорити про спільноту братів і сестер серед євреїв та християн», — зазначає він. Вказуючи на численні плоди спільного шляху, єрарх нагадує про необхідність надалі докладати зусилля у «поглибленні взаєморозуміння, завжди у взаємній пошані до релігійних традицій один одного».
У своєму посланні рабин Ноам Маранс висловлює вдячність Святішому Отцеві: «У той час, коли антисемітизм зростає, а фізична загроза єврейським громадам та окремим людям є цілком реальною, ми вдячні за непохитність Папи Франциска, який наполегливо і неодноразово виступав проти цього лиха». Рабин також виражає солідарність з «братами і сестрами християнами», які в різних у частинах світу є жертвами «серйозних порушень свободи віросповідання, дискримінації та переслідування».
За словами рабина, дружні стосунки між католиками та євреями ґрунтуються на переконанні в тому, що всі «люди створені на образ Божий (Буття 1, 27) і наші долі нероздільно пов’язані». «Коли ми боремося з пандемією, яка не розрізняє жертв, ці цінності зближують нас як орієнтири для нашого релігійного життя», — пише він.