Верховна Рада ухвалила постанову про пам’ятні дати та ювілеї, які відзначатимуть на загальнодержавному рівні у 2024–2025 роках.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграмі.
За даними Железняка, документ №10291 був підтриманий 253 голосами.
Зокрема, 2024 року на державному рівні відзначатимуться 1000 років із часу утворення Чернігівського князівства, 80-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму та початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944– 1951 роках, 10 років із часу Іловайської трагедії, 75 років із часу створення НАТО і Ради Європи, 175 років від дня народження письменниці Олени Пчілки, 100 років від дня народження кінорежисера Сергія Параджанова, 70 років від дня народження релігієзнавця та колишнього в'язня Кремля Ігоря Козловського, 110 років із дня народження військового розвідника Євгена Березняка, 75 років від дня народження основоположника української естрадної музики - композитора і поета Володимира Івасюка, 50 років від дня народження Героя Небесної сотні Олександра Балюка, 120 років від дня народження артиста балету Сержа Лифаря, 90 років від дня народження кінорежисера Кіри Муратової, 140 років від дня народження вченого у галузі демографічної статистики Михайла Птухи та ін.
У 2025 році на державному рівні відзначатимуть 10 років із часу завершення боїв за Донецький аеропорт, 430 років від дня народження Богдана Хмельницького, 140 років від дня народження кримськотатарського політичного та державного діяча Номана Челебіджіхана, 130 років від дня народження клпмозитора Бориса Лятошинського, 90 років від дня народження поета Василя Симоненка, 170 років від дня народження художника Опанаса Сластіона, 120 років від дня народження правозахисниці, дисидентки, Оксани Мешко, 50 років від дня народження Героя Небесної Сотні Миколи Панькова, 30 років від дня народження Героя України Дмитра Коцюбайла (позивний – «Да Вінчі»), 120 років від дня народження хореографа Павла Вірського, 210 років від дня народження композитора Михайла Вербицького, 190 років від дня народження мовознавця Олександра Потебні, 180 років від дня народження письменника Івана Карпенка-Карого, 130 років від дня народження композитора і диригента Григорія Верьовки та ін.
Ігор Анатолійович Козловський народився 16 лютого 1954 року в Донецьку. Закінчив історичний факультет Донецького держуніверситету, пізніше завершив аспірантуру в Інституті історії НАНУ.
З 1980 по 2001 роки працював у Донецькому обласному виконкомі, а потім у Донецькій обласній державній адміністрації на різних посадах у справах релігій (референт, старший референт, головний спеціаліст, начальник обласного відділу у справах релігій).
Наприкінці 1980-х років підтримав рух за відродження українського козацтва. Ігор Козловський походить зі старовинного козацького роду, історія якого сягає XVI—XVII століть. Його пращури брали активну участь у вирішенні історичної долі України.
З 2001 року займався науковою та викладацькою діяльністю у різних вишах. Створив і очолював Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.
У 2012 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України за темою «Церква Христова (Church of Christ) в контексті Реставраційного руху в християнстві: передумови виникнення, етапи розвитку і проблеми сьогодення».
27 січня 2016 року захоплений бойовиками так званої «Донецької народної республіки» за проукраїнську позицію, пережив тортурування і перебував у полоні майже 2 роки (700 днів) до 27 грудня 2017 року. Звільнений з полону за обміном. В'язень сумління.
У 2020-тих роках — старший науковий співробітник у Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України.
Автор понад 50 наукових книг та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях, наукових періодичних виданнях, а також поетичних збірок та прозових творів.
Ігор Козловський помер 6 вересня 2023 року у віці 69 років через серцевий напад.