1. "Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім'я" (Іс 49,1).
Сьогодні cвяткуємо народження святого Йоана Христителя. Слова пророка Ісаї дуже відповідають цій великій біблійній постаті, яка знаходиться між Старим і Новим Завітами. У довгому ряду пророків і праведних Ізраїля Йоан Христитель поставлений Провидінням безпосередньо перед Месією, щоб приготувати Йому дорогу проповідуванням та свідченням життя.
Серед усіх святих чоловіків і жінок Йоан єдиний, що його народження відзначає Літургія. У першому Читанні ми чули, як Господь покликав Свого Слугу "від материнського лона". Це твердження повністю стосується Христа, однак, ніби віддзеркалення, бо ці слова можна застосувати також і до Його Предтечі. Вони обидва прийшли на світ за Божою ласкою і за Його особливим втручанням: перший народився з Діви, другий – з похилої віком і неплідної жінки. Уже з материнського лона Йоан звіщав Того, Який об'явить світові задум Божої любові.
2. «Z łona mej matki wezwałeś mnie» (Psalm resp.). My także możemy dziś wołać tymi słowami Psalmisty. Bóg znał nas i umiłował, zanim jeszcze nasze oczy mogły podziwiać cuda stworzenia. Każdy człowiek w chwili narodzin otrzymuje ludzkie imię. Ale już wcześniej posiada imię dane mu od Boga: pod tym imieniem Bóg Ojciec zna go i miłuje od wieków i na wieki. Otrzymują je wszyscy bez wyjątku. Zaden człowiek nie jest dla Boga anonimowy! W Jego oczach wszyscy mają równą wartość: każdy jest inny, ale wszyscy są równi, wszyscy zostali powołani, aby być synami w Synu.
«Jan będzie mu na imię» (Łk 1, 63). Zachariasz-Ojciec potwierdza, że takie jest imię jego syna, wypisując je na tabliczce w obecności zdumionych krewnych. Sam Bóg za pośrednictwem anioła wskazał to imię, które w języku hebrajskim znaczy: «Bóg jest przychylny». Bóg jest przychylny człowiekowi: pragnie jego życia, jego zbawienia. Bóg jest przychylny swojemu ludowi: chce go uczynić błogosławieństwem dla wszystkich narodów ziemi. Bóg jest przychylny ludzkości: kieruje jej krokami ku ziemi, w której panuje pokój i sprawiedliwość. To wszystko wpisane jest w imię «Jan»!
/Переклад з польської:
2. "З лона моєї матері Ти мене покликав" (Псалом респон.) Також і ми можемо застосувати до себе цей вислів Псалмоспівця. Бог нас знав і любив ще перед тим, як наші очі змогли споглядати чудеса створеного. Народжуючись, кожна людина отримує людське ім'я. Але ще перед тим вона вже мала ім’я божественне: це ім'я, за яким Бог знає її і любить від віків і навіки вічні. Так є для всіх і ніхто з цього не виключений. Жодна людина не є безіменною для Бога! В Його очах усі мають однакову вартість: усі відмінні, але всі рівні, всі покликані бути дітьми у Сині.
“Йоан – його ім'я” (Лк 1,63). Захарія підтверджує здивованій родині ім'я сина, пишучи його на табличці. Сам Бог через Свого ангела вказав на це ім'я, яке по-єврейському означає “Бог прихильний”. Бог прихильний до людини: Він бажає їй життя і спасіння. Бог прихильний до свого народу: у ньому Він бажає благословити всі народи землі. Бог прихильний до людства: Він провадить його шляхом, що веде до землі, де царює мир і справедливість. Усе це записано у тому імені: Йоан! /
3. Тут, на цьому місці, відбулося хрещення Русі. З Києва почало розквітати те християнське життя, що його виростило Євангеліє спершу на землях древньої Русі, відтак на територіях Східної Європи, а згодом, за Уралом, на просторах Азії. Отже, також і Київ, у певному значенні, відіграв роль “Господнього предтечі” між численними народами, до яких, виходячи звідси, пізніше дійшла благовість спасіння.
Святий Володимир і мешканці Русі отримали Хрещення від місіонерів, які прийшли з Константинополя, найбільшого центру християнства на Сході, і таким чином молода Церква увійшла у сферу багатої спадщини віри і культури візантійської Церкви. Це було наприкінці першого тисячоліття. Хоч Константинопольська і Римська Церкви тоді жили за двома окремими традиціями, однак вони ще перебували у повній єдності. В Апостольському Листі Euntes in mundum – Ідіть у світ я написав таке: “Ми повинні спільно дякувати Господеві за ту подію, яка сьогодні є побажанням і надією. Бог хотів, щоб Мати Церква, видимо з’єднана, прийняла у своє лоно, вже тоді багате націями та народами, і то у часи місіонерської експансії як на Заході, так і на Сході, цю свою нову дочку на берегах Дніпра” (ч.4).
Якщо сьогодні відправляємо Євхаристію згідно з римською традицією, то цим пригадуємо той момент, який так глибоко пов’язаний з візантійською традицією, - а з ним є спогад про єдину купіль Хрещення. Ми робимо це з вдячністю, а також з бажанням, щоб пам’ять про неї допомогла віднайти ту обставину сопричастя, в якій різниця традицій не перешкоджала єдності у вірі та у церковному житті.
4. З Хрещенням, яке відбулось тут, у Києві, почалась 1000-літня історія християнства на територіях нинішньої України і цілого регіону. Сьогодні, маючи оту благодать зупинитись на цьому історичному місці, мій погляд витає над більше ніж десятьма століттями, впродовж яких ласка першого Хрещення продовжувала переливатися на наступні покоління синів і дочок цього Народу. О, який розквіт духовного, літургійного та церковного життя розпочався від зустрічі відмінних культур і релігійних традицій! Ця чудова спадщина тепер довірена вам, дорогі брати й сестри. У ці дні, коли я, як прочанин, відвідую вашу Землю, молю Бога разом із вами, щоб це ваше покоління на початку нового тисячоліття було на висоті славних традицій минулого.
З цього міста, яке є колискою християнської віри для України і усього регіону, звертаю мій погляд на людей, які живуть на цих землях і з сердечною любов’ю всіх обнімаю. В особливий спосіб вітаю Кардиналів Мар'яна Яворського і Любомира Гузара, дорогого Єпископа Києво-Житомирського, Яна Пурвінського, і достойних братів Єпископської Конференції України та Синоду Єпископів Української Греко-католицької Церкви, клир, монахів, монахинь, та вірних ваших славних і страдницьких Церков, які так відважно зуміли утримати засвіченим світильник віри навіть у похмурі часи переслідувань.
5. Народе Божий, що віриш, надієшся і любиш на українській землі, наново у радості втішайся даром святого Євангелія, що ти його отримав понад 1000 років тому! Поглянь у цей день на святого Йоана Христителя, вічний зразок вірності Богові та Його Заповідям. Своїм свідченням слова та життя він приготував дорогу Христові. Наслідуйте його з покірною та довірливою самовідданістю.
Святий Йоан Христитель – це, передусім, зразок віри. Йдучи слідами пророка Іллі, щоб краще слухати Слово єдиного Господа свого життя, залишає усе і відходить на пустиню, звідки прозвучить його голос, що запрошує готувати шляхи Господеві (див. Мт 3,3 і пар.).
Це зразок покірності, бо тим, що бачать у ньому не тільки Пророка, але навіть Месію, він відповідає: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я негідний взуття розв’язати (Дії 13,25).
Це зразок послідовності й відваги у захисті правди, задля якої він був готовий заплатити своєю особою, аж до ув'язнення та смерті.
Земле України, зрошена кров'ю мучеників, завдяки прикладові вірності Євангелію, що ти дала християнам кожної частини світу! Скільки-то твоїх синів і дочок прямували шляхом цілковитої вірності Христові; а чимало з них довели свою послідовність аж до найвищої жертви. Нехай їхнє свідчення буде для християн третього тисячоріччя прикладом і заохоченням.
6. У школі Христа, йдучи слідами святого Йоана Христителя, святих і мучеників цієї Землі, також і ви, дорогі брати й сестри, завжди відважно ставте на перше місце духовні цінності.
Дорогі Єпископи, священики, монахи й монахині, що вірно супроводжували свій народ ціною різного роду особистих жертв і його підтримували в похмурі часи комуністичного терору, я вам дякую за це й вас закликаю: продовжуйте бути завзятими свідками Христа і добрими пастирями його стада в улюбленій Україні.
Ти, дорога молоде, будь сильною й вільною! Не дозволь, щоб тебе захопили облудними міражами дешевого щастя. Іди Христовим шляхом: це правда, що Він вимогливий, але тільки завдяки Йому зможете втішатися повнотою сенсу життя і душевним спокоєм.
Ви, дорогі батьки, готуйте вашим дітям шлях Господній. Виховуйте їх з любов'ю і давайте їм переконливий приклад вірності принципам, що їх ви навчаєте. Також і ви, що несете виховну й суспільну відповідальність, старайтесь завжди сприяти цілісному розвиткові людської особи, розвиваючи в молоді глибоке відчуття справедливості й солідарності з найслабкішими.
Будьте всі й кожен зокрема, "світлом народів" (Іс 49,6)!
7. Ти, Києве, будь "світлом України"! З тебе вирушили євангелізатори, які протягом сторіч були «Йоанами Христителями» народів, які заселювали ці землі. Скільки-то з них постраждали так, як Йоан, щоб засвідчити правду, також своїм кровопролиттям вони стали насінням нових християн. Нехай новим поколінням чоловіків і жінок ніколи не забракне гарту цих славних предків!
Найсвятіша Діво, Покрове України, Ти від віків вказувала шлях християнському народові. Продовжуй чувати над своїми дітьми. Допоможи їм, щоб вони ніколи не забували "імені", тобто тієї духовної ідентичності, яку вони отримали при Хрещенні. Допоможи їм завжди втішатись неоціненною ласкою бути Христовими учнями (див. Ів 3,29). Будь, Маріє, провідницею кожного. Ти – Мати Божа і Мати наша! Aмінь!
Дорогі Брати й Сестри! Йоан Христитель був посланцем, предтечею: він був посланий на те, щоб приготувати дорогу Христові. Про що нам говорить постать святого Йоана Христителя саме тут, у Києві, на початку цього паломництва у вашій Землі? Чи ж у певному значенні не є провидінним те, що ця постать звертається до нас якраз тут, у Києві?