Під час сьогоднішньої прес-конференції в Укрінформі Директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш зауважив, що дивно вважати «бездіяльністю» активну дворічну переписку відомства з УПЦ (МП). Він акцентував на тому, що у спілкуванні з УПЦ (МП) міністерство надіслало загалом понад 60 листів священикам, що свідчить про активну діяльність державних службовців.
У своєму позові до суду (справа № 826/19978/16) Київська митрополія вимагала визнати незаконним повернення статутів на доопрацювання та примусити Мінкультури зареєструвати статути УПЦ (МП). Мова йде про 10 юридичних осіб, які афілійовані з УПЦ (МП).
В той же час у Мінкультури протестували проти неналежності позивача (позов подавала митрополія, а не самі юридичні особи) та порушення строків давності (заяву подали через 1.5 роки після повернення Департаментом документів).
Директор департаменту Андрій Юраш зазначає, що рішення суду відкидає увесь процес на 2 роки назад, зобов’язуючи відомство знову розглянути первинні документи. Він наголошує, що працівники Міністерства у своїй діяльності керувались стандартом надання адміністративної послуги, зареєстрованої Мінюстом.
Юраш також стверджує, що і в самій УПЦ (МП) не вважають це рішення перемогою. Оскільки священики вірили, що суд зобов’яже департамент зареєструвати статути. Проте такого повноваження у суду не має, адже це юрисдикція виключно виконавчої влади. Про невдоволеність свідчать публікації на окремих інтернет-ресурсах, що афілійовані з цією Церквою. Так, на одному з «православних сайтів» вийшов матеріал про Чистилище, в яке потрапила юридична служба митрополії. Андрій Юраш вказує на показове використання журналістами «православного» ресурсу суто римо-католицького вчення про Чистилище. Одразу ж виникає питання про фаховість та «православність» працівників відповідних інтернет-порталів.
На питання власкора РІСУ щодо можливих наслідків не реєстрації статутів та відображення їх на житті релігійних організацій, Іван Папаяні відповів, що на житті церков це ніяк не позначиться, адже вони як функціонували, так і продовжитимуть функціонувати. Більше того, в Україні релігійні громади можуть існувати навіть і без реєстрації, про що зазначено у Законі «Про свободу совісті та релігійні організації».
На питання журналістів, навіщо в такому разі Церкві судовий позов, якщо він не впливає на її життя, в Мінкульті заявили, що для створення Церквою, (УПЦ (МП)), певної напруги у суспільстві. Державні службовці наголошують, що йде цілеспрямована діяльність на дискредитацію України та намагання виставити владу порушником релігійних свобод. Андрій Юраш також зазначає, що окрім конфлікту, який за доброї волі митрополії можна було би вирішити, є намагання утвердити в Україні російську модель державно-церковних відносин. Саме проти такого спотворення всієї системи взаємин і виступає Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури
Нагадаємо, що судова тяганина між Київською митрополією та Міністерством культури України почалась ще у грудні 2016 року. РІСУ уважно слідкувала за цією справою та інформувала читачів з її перебігом (1, 2, 3). На початку червня суд виніс рішення щодо часткового задоволення позову.