Американці готові бачити на президентській посаді будь-кого, окрім атеїста, - експерт

Для обох кандидатів релігія на цих виборах – гаряча тема. Дональд Трамп, який під час минулої кампанії прочитав у промові замість «Друге послання до коринтян» «два коринтянини», більше подібних помилок не робить. Він явно виграє серця і голоси білих євангельських протестантів. Євангелічні пастори, які колись коливалися відносно розлученого Рональда Рейгана, не мають жодних сумнівів щодо двічі розлученого Трампа.

«Господь діє через недосконалих людей!» – це майже офіційне мотто релігійної частини кампанії Трампа.

Мільйони свого часу передивились в Youtube пророцтво покійного вже композитора-пастора Кима Клемента про майбутнє президентство Трампа, а тепер віднайшлося його ж пророцтво від 2007 року про особливу людину з «гарячою кров’ю», яка піднесе побожність і велич нації і яку – що наразі найважливіше – поставлено згори біля керма країни на два терміни.

У Трампа ще є «релігійна суперзброя» в особі віцепрезидента Майка Пенса. Той ріс у католицькій родині, потім став консервативним євангеліком. Настільки консервативним, що відмовляється залишатися наодинці – в офісі, в їдальні, деінде – з будь-якою жінкою, якщо це не його дружина.

Релігія щезне, якщо ви оберете Байдена, говорить Трамп. Звісно, він не говорить, що якщо це станеться, то президентом вдруге в американській історії стане католик. Не говорить, але контратакує і призначає Амі Коні Баррет до Верховного Суду США. Амі Коні Баррет не просто консервативна католичка, вона донька католицького диякона, випускниця двох католицьких шкіл і юрфаку університету Нотр Дам – №2 у світовому рейтингу католицьких університетів. Радники обіцяють, що це додасть Трампові десь два відсотки католицьких і жіночих голосів.

Нині важко собі уявити, якою проблемою для дуже багатьох американців шістдесят років тому була католицька віра Дж.Ф.Кеннеді. Він навіть вимушений був виголосити спеціальну промову в Х’юстоні, серці біло-протестантської Америки.

- Коли під час війни я бився на Тихому океані, ніхто не дорікав мені католицтвом, – казав Кеннеді. – І якщо вас цікавить моя віра, а не чому ми відстали від Совєтів у космосі, то знайте: я вірю в Америку, за яку гинули наші прадіди, Америку, де панує релігійна свобода і де замах на одну Церкву трактується як замах на всіх.

Джо Байдену, який носить у кишені розарій покійного сина, щонеділі молиться на літургії, постійно звертається до релігійних символів, до Біблії й називає свою кампанію битвою за душу нації, на відміну від Кеннеді, немає потреби доводити, що він буде Президентом США, а не католицьким президентом, керованим з Ватикану. Штати відтоді відчутно змінилися.

Водночас, від католиків на президентських виборах залежить дуже багато. Їх питома вага в населенні США з часів Кеннеді стрімко зросла, передовсім за рахунок бурхливого латиноамериканського припливу. Крім того, вони складають від чверті до третини у хитких штатах, де республіканці й демократи мають приблизно рівні шанси і де, власне, вирішується доля виборів: Нью-Мехико – 35%, Пенсільванія – 32%, Міннесота – 27%, Невада – 26%,Флорида – 25%, Мічиган й Аризона – 24%.

Байден веде найбільш релігійно орієнтовану кампанію з-поміж демократів від часів Джиммі Картера, він має у своєму штаті команду, яка має «дістати» релігійно мотивованих виборців, не тільки, зрозуміло, католиків. Тим паче, що часи, коли католики голосували єдиним фронтом позаду, нині їхні голоси йдуть до різних кандидатів.

Католики у США теж змінилися – половина з них, наприклад, вважають, що аборти мають бути дозволені у більшості або навіть у всіх випадках. І хоча американські католицькі єпископи переконані, що тема абортів навіть не може обговорюватися, вони все ж припускають, що бувають часи, коли католик має взяти до уваги не тільки це «ядерне» питання, а й інші моральні проблеми – пошанування людської гідності, ставлення до расизму і довкілля, компетентності кандидатів, зрештою.

І головне. Хоча у Штатах невпинно зростає питома вага людей, які не належать до жодної організованої релігії, воліють говорити про «духовність» радше ніж про «релігійність», американці можуть обрати своїм президентом чорношкірого, католика, жінку, навіть злісного неплатника податків, однак наразі не готові бачити на цій посаді атеїста.