Дослідження ДНК сувоїв Мертвого моря показало, що не всі давні рукописи були створені в тій місцевості, яка дала їм назву.
Джерело: НВ
Такий висновок вдалося зробити завдяки вивченню шкіри, з якої зроблені сувої, відзначають автори роботи з Ізраїльського управління старожитностей і Тель-Авівського університету.
Близько 900 рукописів були знайдені в період з 1947 до 1956 року в печерах Кумран над Мертвим морем, які сьогодні знаходяться на Західному березі річки Йордан. Сувої пергаменту і папірусу містять записи на івриті, грецькою та арамейською мовами і включають в себе деякі з найбільш ранніх відомих записів текстів з Біблії, в тому числі найстарішу збережену копію Десяти заповідей.
Вивчення текстів триває протягом десятиліть, і в останній роботі були проведені ДНК-тести пергаменту. на якому були написані деякі тексти.
«Завдяки аналізу фрагментів пергаменту ми виявили, що деякі тексти були написані на шкірі корів і овець, тоді як раніше ми думали, що всі вони були написані на шкірі козла. Це доводить, що рукописи створені не в пустелі», — каже дослідник Пніна Шор, яка очолює проект Ізраїльського управління старожитностей (IAA).
Наприклад, корови не могли бути вирощені в умовах юдейської пустелі, тому сувої з коров’ячої шкіри були написані в іншому місці.
Беатріс Рістра, вчена, яка брала участь в дослідженні, вказала на «відмінності в змісті і стилі каліграфії, а також в шкурі тварин, використовуваної для пергаменту, доводячи, що вони мають різне походження».
Порівняння мітохондріальної ДНК, зазвичай успадковане від матері, і ядерної ДНК, успадкованої від обох батьків, дозволило дослідникам визначити родинні зв’язки між вівцями. Дослідники припустили, що фрагменти шкірі овець-родичів відносяться до одного і того ж документу. Сім з восьми вивчених фрагментів, були написані на шкурах таких овець, що дозволяє припустити, що ці фрагменти є рукописами, створеними в одному і тому ж місці.
«Ці початкові результати матимуть наслідки для вивчення життя євреїв в період Другого Храму в Єрусалимі, який був зруйнований римлянами в 70 році нашої ери», — зазначає Пніна Шор.
Нагадаємо, 2018 року вчені Університету Хайфи розшифрували одні з останніх знайдених сувоїв Мертвого моря, так званих Кумранських рукописів. Вчені збирали сувій з 60 фрагментів цілий рік, розмір деяких частин був менше одного квадратного сантиметра.
З сувою вчені змогли дізнатися більше про календар, який використовувала секта есеїв, а також назви днів, що позначали кордони між порами року. У рукописах також був виявлений почерк другого писаря, який, імовірно, виправляв помилки за автором і вносив пояснення.
Частинки манускриптів збирали доктор Ешба Ратсон і професор Джонатан Бен-Дов з Університету Хайфи. Рукописи були зашифровані, і деякі з шматочків за розміром були менше одного квадратного сантиметра.
Для розшифровки записів вчені використовували замітки на полях, які другий писар робив на місці авторських пропусків. «Ці коментарі допомогли мені скласти пазл», — сказав Ратсон.