Created with Sketch.

Анонс журналу „Патріярхат” за січень-лютий 2010 року

05.02.2010, 14:49

2010 рік – Українська Греко-Католицька Церква проголосила Роком християнського покликання з наголосом на покликанні до богопосвяченого життя. З цієї нагоди часопис «Патріярхат» присвятив темі монашества перший цьогорічний номер.

2010 рік – Українська Греко-Католицька Церква проголосила Роком християнського покликання з наголосом на покликанні до богопосвяченого життя. З цієї нагоди часопис «Патріярхат» присвятив темі монашества перший цьогорічний номер, пропонуючи читачеві, як впровадження, «Проголошення вірним Української Греко-Католицької Церкви 2010 року Божого Роком християнського покликання з особливим наголосом на покликанні до богопосвяченого життя».

У цьому «Проголошенні» Патріарх Любомир, від імені Синоду Єпископів, стисло з’ясовує суть монашого служіння, його відмінності від інших покликань, коротко згадує про те, яким темам були присвячені минулі роки і впроваджує у рік прийдешній, що знаменуватиметься такою важливою подією як Патріарший Собор УГКЦ. Ціллю проголошення Року покликання до богопосвяченого життя є: повніше висвітлити мирянам суть монашого життя, активізувати самих богопосвячених осіб до витривання у покликанні та молитовне єднання заради повної реалізації їхнього особливого завдання у Церкві.

Редакційна стаття-огляд: «Послух у різноманітності. Дорогами українського греко-католицького монашества» знайомить із кожною спільнотою, монастирем, згромадженням якими багата УГКЦ. Схематично накреслено основні віхи історії спільнот богопосвяченого життя та їхньої харизми. Унаочненим доповненням до цієї публікації є фотодобірка «Хто є хто в українському греко-католицькому чернецтві», яка дає змогу побачити одяг кожної окремої спільноти чи монастиря.

Дві перші статті говорять, про зовнішні аспекти українського монашества, а наступні публікації рубрики впроваджують читача у його глибший вимір. Про помилки у ставленні частини мирян до богопосвячених та їх причини, про хиби чернецтва, про шляхи зближення обох станів роздумують єромонах Корнилій Яремак, ЧСВВ „Монашество ХХІ століття” та викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка Ігор Скленар „Монах ХХІ століття: погляд мирянина”.

Завершує основну рубрику журналу інтерв’ю з головним настоятелем отців Чину Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів) єрм. Василем Іванівим. У ньому отець Василь розповідає про особливості служіння редемптористів, їхню місіонерську працю в Україні та закордоном, екуменічні ініціативи згромадження, співпрацю монахів з мирянами, зокрема про братство Матері Божої Неустанної Помочі, яким опікуються редемптористи.

«Кожен монастир, згромадження чи якась інша спільнота богопосвяченого життя мають своїх настоятелів. Вони здійснюють управління спільнотами, керуючись правилами, конституціями та церковним правом. Ці спільноти – це наче окремі великі родини, та чи існує щось, що пов’язує монастирі УГКЦ між собою?» Відповідь на поставлене запитання знаходимо у статті с. Наталії Мельник, ЗСПР «Об’єднані зусилля. Структури що сприяють становленню монашества», яка висвітлює діяльність Митрополичої Комісії УГКЦ у справах монашества та Ради вищих настоятельок.

У ході історії українське монашество, більшою чи меншою мірою, було неодноразово реформоване. І сьогодні монашество УГКЦ шукає тих ідеальних форм, які дозволили б йому якнайповніше відповідати своїй суті та, водночас, правильно реагувати на виклики часу. Чи актуальним є питання реформи на теперішньому етапі становлення богопосвяченого життя в УГКЦ? З приводу цього думками діляться представники деяких спільнот у статті «Перемінюйтесь обновленням вашого розуму».

«Мелхітське монашество: свідок древньої традиції у сьогоденні» так називається стаття с. Альфонси Карапатої, МНІ, яка вивчає історію, духовність та екуменічні досягнення Східних Церков «зблизька», у Ліванському Католицькому Університеті. Своїми знаннями про чернецтво Сходу та досвідом спілкування з його представниками авторка ділиться з читачем на сторінках «Патріярхату». Хранителі духовної спадщини преподобних Івана Ліствичника, Пахомія, Єфрема Сирійського, Антонія та Василія Великого – насельники давніх і монастирів Сирії, Лівану, Єгипту – до- та післяунійне мелхітське монашество, його історія та сьогодення. Стаття дає можливість порівняти шляхи розвитку українського та мелхітського богопосвяченого життя, побачити подібні та відмінні риси.

Про два дні у скиті монахів студитського уставу в Карпатських горах розповідає Петро ДідулаВід «чуда оздоровлення» до таїнства життя. Автор ділиться враженнями про самітницьку обитель, розповідає про перипетії долі цього молитовного місця, передає побачене і почуте. «Головне завдання скиту – бути вогненним стовпом для тих, хто шукає Бога. Якщо до нас приходять люди у цій потребі, вони тут бажані та очікувані», – говорить о. Йона насельник гірського скита.

Болюча тема: втрата правдивого розуміння богослов’я, місця й ролі ікони. Про це пише директор видавництва Українського Католицького Університету Маркіян Філевич у статті «Богородиця Пенальті».

Приклад вірності Богові, приклад постійної молитви і зростаючої любові ви знайдете у вербальному портреті сестри Ірини Шийки. «82 роки у монастирі».

«200-літній ювілей владики Андрея Бачинського єпископа Мукачівського» – це ще одна стаття рубрики «Портрети», о. Олега Гірника. Пам’ять про наших достойників і «старших» це завжди добрий урок і приклад для наслідування. Владика Андрей Бачинський – один з тих, чиє життя потрібно і варто досліджувати й пізнавати.

Передплатити часопис можна через Укрпошту (передплатний індекс 90827), а також безпосередньо через адресу редакції:

ПАТРІЯРХАТ

пл. Св. Юра, 5
м. Львів, 79000
Лідії Мідик
тел. (032) 2995640
mail: patriyarkhat@gmail.com

Читайте також