У Європі зростає нетерпимість та дискримінація на ґрунті антисемітизму та релігійних забобонів: про це заявив постійний спостерігач Святішого Престолу при ОБСЄ монсеньйор Януш Урбанчик.
Прелат виступив на черговому засіданні Постійної ради організації, яке проходило 9 грудня, повідомляє Vatican News.
Ватиканський дипломат підкреслив, що «антихристиянські злочини більше не є маргінальним явищем», тому всі держави-члени покликані «без забобонів та єрархічної вибірковості» боротися з дискримінацією християн, юдеїв, мусульман та представників інших релігій. Останні дані свідчать про те, що «християнські громади значною мірою стають жертвами злочинів на ґрунті ненависті та інцидентів, мотивованих антирелігійними забобонами, навіть у тих країнах, де християни становлять більшість».
Так, у 2020 році в Європі було зареєстровано 980 випадків злочинів на ґрунті ненависті проти християн, що становить майже 25% від загальної кількості подібних злочинів – і це набагато більше, ніж стосовно будь-якої іншої релігійної групи; крім того, це майже на 70% більше, ніж у попередньому році.
Саме тому Святіший Престол закликає ОБСЄ «однаково уважно ставитися до будь-яких форм релігійної нетерпимості та дискримінації», незалежно від того, чи спрямовані вони проти більшості чи меншості. Постійний спостерігач заявив: необхідно виключити будь-який частковий або виборчий підхід до цієї проблеми.
На жаль, також зростає кількість «терактів, злочинів на ґрунті ненависті та інших проявів нетерпимості, спрямованих проти синагог, мечетей, церков, місць поклоніння, цвинтарів та релігійних об'єктів». Ватиканський дипломат закликав ОБСЄ розробити конкретні керівні принципи для забезпечення «безпеки християнських громад, на додаток та на основі того, що вже було зроблено» для захисту громад юдейських та мусульманських.
З цієї причини, заявив наприкінці виступу дипломат, Святіший Престол підтримує зусилля ОБСЄ, спрямовані проти расизму, ксенофобії, антисемітизму, нетерпимості та дискримінації щодо мусульман, християн та представників інших релігій: всі ці старання «не можуть бути відокремлені від зобов'язань на користь свободи релігії чи духовних переконань».