Арешт Павла вгамує конфлікт у Лаврі, але повністю заборонити УПЦ МП поки неможливо - Смирнов
Анастасія Заремба
Минув майже тиждень відтоді як представники УПЦ МП мали покинути Києво-Печерську Лавру. Однак натомість віряни та ченці УПЦ МП блокують доступ представників Мінкульту до святині та влаштовують суперечки з правоохорнцями та активістами. В результаті, через перешкоджання доступу, СБУ вручила митрополиту Павлу (Лебедю) підозру, а суд, після довготривалого процесу відправив священослужителя під під домашній арешт на 60 діб.
В інтервʼю Главреду доктор історичних наук, професор Національного університету "Острозька академія" Андрій Смирнов розповів, чи зменшиться напруга у Лаврі після арешту митрополита Павла та чи стане Онуфрій продовжувати його справу, як Росія може використати ситуацію у Лаврі на свою користь та чи може Захід зменшити допомогу Україні на фоні конфлікту з УПЦ МП, а також коли можна буде говорити про повну заборону УПЦ МП в Україні.
Віряни УПЦ МП вже кілька днів блокують входи до Києво-Печерської лаври, провокуючи сутички з правоохоронцями та активістами. Чого вони розраховують домогтися подібними діями?
Українська православна церква Московського патріархату намагається викликати емпатію і створити картинку для західних медіа та помісних православних церков, що нібито в Україні є дискримінація УПЦ МП та порушується право на релігійну свободу. Хоча насправді українська влада діє винятково в правовому полі та в межах чинного законодавства розірвала договір користування Києво-Печерською Лаврою через суттєві порушення законодавства щодо охорони памʼяток історії та культури.
Як Росія може використати цю ситуацію проти України? Які наслідки для нас це може мати?
Росія вже більше року після повномасштабного вторгнення намагається розіграти церковну карту і звинуватити Україну в релігійних переслідуваннях. Після 1 квітня, коли Росія почала головувати у Радбезі ООН, можна очікувати на винесення питання про УПЦ МП на одне з найближчих засідань. Уже було звернення від управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо дискримінації Української православної церкви, на що був відповідний коментар МЗС України про те, що в Україні всі рівні перед законом. Для Росії важливо легітимізувати продовження війни і переконати світову спільноту в тому, що в Україні є порушення прав людини, зокрема на свободу віросповідання.
Наскільки реально, що РФ вдасться це зробити?
Коли проводилися так звані безпекові заходи в храмах і монастирях УПЦ МП, а також порушувалися кримінальні провадження і накладалися санкції проти священнослужителів, звинувачених у колабораціонізмі та державній зраді, міжнародна спільнота була на боці України. Однак тепер, коли постало питання про "виселення" ченців Києво-Печерської лаври та студентів Київської духовної академії, західні держави виявляють своє занепокоєння і не розуміють, чому український уряд вдався до таких радикальних кроків. Тому тут потрібно більше роз’яснювальної роботи по лінії МЗС України, а також внесення змін до законодавства. Зокрема, в частині заборони релігійним організаціям в Україні мати звʼязки з церквами у країні-агресорі. Такі обмеження не стосуються свободи віросповідання, а лише адміністративно-юридичних питань.
Чи може занепокоєння країн Заходу вилитись в якісь практичні наслідки?
Конкретним наслідком є те, що, по-перше, у парламенті зареєстровано близько 10 законопроєктів, які стосуються діяльності УПЦ МП в Україні, але вони досі не виносяться до сесійної зали. По-друге, тривалий час СБУ не реагувала на діяльність одіозного митрополита Павла Лебедя, і тільки після згадки ним президента і його родини були порушені кримінальні провадження за розпалювання релігійної ворожнечі та пропаганду війни. Тому влада, з одного боку, намагається дотримуватися принципів свободи совісті, а з іншого – захистити національну безпеку України від російських впливів на церковне життя та переконати керівництво УПЦ МП піти на поступки.
Хотіла б одразу прояснити – чи можуть ці наслідки реакції Заходу проявитися, наприклад, у зменшенні допомоги Україні?
Це не вплине на отримання військової та фінансової допомоги з боку західних держав. Однак, якщо ми хочемо просувати позитивний імідж України в світі, потрібно проводити зважену релігійну політику і не давати зайвих приводів для звинувачень у порушенні стандартів релігійної свободи. А це можливо зробити лише через недопущення силового протистояння, внесення змін до законодавства і винесення судових рішень щодо Києво-Печерської лаври та персонально митрополита Павла Лебедя.
До речі, оскільки колишній намісник Лаври Павло Лебідь перебуває під домашнім арештом за рішенням суду, як може розвиватися ситуація в Лаврі надалі?
Останніми днями митрополит Павло став символом боротьби за Києво-Печерську лавру і об’єднав навколо себе як маргінальних клікуш, так і професуру Київської духовної академії. Крім того, він мав вплив на лаврських ченців і блокував їхній перехід до ПЦУ. Наразі перейшов лише отець Авраамій Лотиш, а решта займає вичікувальну позицію. Митрополит Онуфрій не буде очолювати цей процес, і найближчим часом увага журналістів і міжнародної спільноти до монастиря зменшиться. Якщо ситуація заспокоїться і не буде провокацій, то найближчим часом ми зможемо очікувати поступового приєднання ченців Лаври до ПЦУ.
А як буде з іншими храмами УПЦ МП, якщо ситуація в Лаврі заспокоїться – чи будуть вони добровільно переходити до ПЦУ?
Власне, приклад у Хмельницькому показав, що зараз ситуація може виходити з-під контролю і революційна стихія може призвести до того, що частина храмів УПЦ МП змінить свою юрисдикцію під тиском громадськості. Тому що є велике невдоволення колабораційною діяльністю УПЦ МП і побиття військовослужбовця та інші тригери можуть призводити до локальних конфліктів на місцях. Відповідно, можна спрогнозувати нову хвилю церковних переходів. Митрополит у Хмельницькому Антоній Фіалко вже виявив готовність приєднатися до ПЦУ.
Якщо дійсно почнеться процес плавного переходу, то наскільки це розтягнеться у часі та чи не буде якихось перепон для вірян ПЦУ, які приходитимуть до Лаври? Наприклад, на Великдень у Лаврі може бути багато не лише представників УПЦ МП, а й ПЦУ.
Громадську безпеку під час великодніх свят мають забезпечувати правоохоронні органи для того, щоб уникнути силового протистояння навколо храмів і монастирів. А от переходи найближчим часом можуть активізуватися – це також стосується і ситуації навколо Києво-Печерської лаври, адже на Великдень у Лаврі захочуть служити як представники УПЦ МП, так і ПЦУ. Тому тут важливо розвести прихильників однієї та іншої церков для уникнення провокацій і мирного співіснування.
Які ваші прогнози стосовно того, скільки часу може тривати ця ситуація навколо Лаври та інших храмів УПЦ МП? Як скоро УПЦ МП як такої в Україні не буде?
УПЦ МП не буде повністю заборонена, бо релігійні об’єднання не мають статусу юридичної особи і наразі відсутні законодавчі механізми для того, щоб унеможливити діяльність РПЦ в Україні. Конфлікт навколо Лаври буде довготривалим, супроводжуватиметься судовими процесами, і допоки не буде остаточного рішення судів, ця ситуація, певно, не вирішиться.
Тому український єпископат має піднятися над корпоративними інтересами, дослухатися до голосу духовенства та мирян і без будь-яких попередніх умов розпочати міжцерковний діалог заради об’єднання українського православ’я.
