Проводячи розкопки на місці колишньої військової частини перед будівництвом музейного комплексу, археологи знайшли невідому раніше частину древнього Херонесу.
Проводячи розкопки на місці колишньої військової частини перед будівництвом музейного комплексу, археологи знайшли невідому раніше частину древнього Херонесу. Про це інформує Lentа.ua.
Вчені відкрили склеп і могилу епохи еллінізму, які були вирубані в скелі. Ще дві похоронні споруди, також вирубані в скелі, на даний момент знаходяться в процесі розчищення.
Нові дані, отримані в ході розкопок, дозволяють встановити, що, починаючи з елліністичного (IV-III століття до н. е.) і аж до пізньоримського часу (III-IV століття н. е.) на цій ділянці балки існував діючий некрополь. Однак уже в раннєвізантійский час (V-VII століття) за стінами Херсонеса почало створюватися міське звалище, яке незабаром виросло до семи метрів у висоту і перекрило ранні античні поховання. Приблизно в VIII-IX століттях схили балки почали освоювати жителі міста.
Нові мешканці цієї місцевості переобладнали вирубані в скелі античні склепи під будинки і господарські будівлі. Завдяки їм поступово прямо під стінами Херсонесу в IX-X століттях створилась ділянка з житловими спорудами в скельному грунті - «печерне місто». Однак в кінці XIII століття Херсонес і його округа були спалені монголами, і останні жителі покинули незвичайне поселення.
На сьогоднішній день вчені знайшли на місці розкопок три житлові комплекси: два приміщення, вирубані в скелі, і одне - в природному гроті. Одна з будівель додатково мала кам'яну стіну висотою до трьох метрів.
На тому ж місці дослідники виявили безліч стародавніх артефактів, серед яких золотий семіссій візантійського імператора Артавазда 742 року, рідкісні молівдовули, бронзові та срібні візантійські монети VIII-IX століть, слов'янську сережку-лунницах IX століття, численні мідні литі херсонеські монети IX-X століть від Василя I до Романа I, бронзові персні, світильники, теракоти, тавровані амфори для вина херсонеського, родосского і синопского виробництва.