У селі Маліївці Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині проводять археологічні розкопки біля популярного серед туристів 18-метрового водоспаду. Експедиція, яку очолив археолог Павло Нечитайло, вперше досліджує ділянку, де колись був скельний монастир. Фахівці вже натрапили на муровану дзвіницю, а також давньоруський матеріал.
Про це повідомляє ZAXID.NET.
Раніше Павло Нечитайло провів тут шурфування та виявив давньоруський матеріал ХІІ–ХІІІ, а також XVIII століть, зокрема поховання. Він розповів, що дзвіницю зруйнували більшовики в 1930-ті разом із церквою. За словами науковця, стіни дзвіниці вимурувані за давньою технологією, коли фасадна стіна була з тесаного каменю, а всередині укладали суміш дрібного каміння.
«Ми не сподівались побачити такі потужні рештки дзвіниці. На вигляд в інших умовах вона цілком могла би бути якоюсь оборонною баштою», – зазначив археолог.
Зі східного боку дослідники виявили завал тиньку з фрагментарними розписами. Нечитайло припускає, що це наслідки ремонту церкви в період скасування Василіанського монастиря в 1810 році, коли церква стала парафіяльною. Частина фундаменту явно давніша за дзвіницю.
«Гіпотетично розписи були не надто канонічні для московського патріархату, який сюди зайшов. Вони були збиті, замінені, й ними підсипані мури дзвіниці. З цікавого: тут є два культурні шари. Перший чорний – з православного монастиря другої половини XVII століття, і верхній – відноситься до XVIII століття. Крім того, трапились фрагменти давньоруської кераміки, що ще раз підтверджує мою гіпотезу: Малієвецький монастир один із найдавніших на Поділлі і, вочевидь, має відношення до ХІІ-ХІІІ століть, як і Бакотський», – розповів Павло Нечитайло.
На глибині близько метра на ділянці площею 5×5 метрів археологи виявили монети часів короля Станіслава Августа Понятовського XVIII століття, ґудзик XIX століття, поховання, ймовірно часів Київської Русі, фрагменти фрескового розпису та кераміку.
«Унікальною знахідкою став фрагмент тасьми – текстилю, на кожну нитку якого намотана тонка металева нитка. Чи є це золото або інший метал, мають встановити лабораторні дослідження. Ймовірно, це частина церковного облачення або ритуального текстилю», – розповіла директорка Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасія Донець.
Також натрапили на поховання, які були пошкоджені під час будівництва: людські кістки там перемішані з рештками тварин.
Анастасія Донець наголосила, що окрім популярного водоспаду і маєтку, Маліївці ще славляться залишками скельного монастиря. Цю територію, за її словами, треба музеєфікувати та надати охоронний статус пам’ятки. А віднайдені артефакти після опрацювання експонуватимуть у Маліївському палаці.
«Ми маємо письмові джерела про існування скельного монастиря. Маємо архівні фото вигляду споруди до того, як її зруйнували і поховали під шаром землі. Тому настав час витягнути все на поверхню, і передбачаю, що буде місце для сенсації», – каже Анастасія Донець.
Кілька років тому на території місцевого кладовища знайшли уламки скульптури, яка колись стояла в дворі скельного монастирського храму над водоспадом.
Згідно з історичними відомостями, скельний монастир існував у Маліївцях протягом кількох історичних періодів. Кам’яну церкву Воздвиження св. Хреста збудували в 1673 році над водоспадом. Монастир припинив існування у XVII столітті, а у 1708 році його відновили як василіянський. Його найдавніша історія, за припущеннями істориків, може сягати руського періоду.