Львівський костел св. Казимира, який зараз перебуває у власності Львівського державного університету внутрішніх справ, передадуть Вірменській Католицькій Церкві. Про це 23 травня повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков під час зустрічі з делегацією ВКЦ, інформує сайт МВСУ.
За його словами, в Україні понад 80 храмів та різних сакральних споруд, що історично належали національно релігійним організаціям українських вірмен. Нині вірменським релігійним громадам повернули лише п’ять із них.
«Так сталося, що у власності МВС – на території Львівського державного університету внутрішніх справ, перебуває пам’ятка, яка належала Вірменській Католицькій Церкві – костел св. Казимира. Ми вивчили всі можливості та прийняли рішення повернути його у розпорядження Вірменської Католицької Церкви. Для цього ми повинні передати костел міській громаді Львова», – наголосив міністр внутрішніх справ.
Глава ординаріату Східної Європи Вірменської Католицької Церкви Архиєпископ Рафаель Франциск Мінасян подякував главі МВС за сприяння у встановленні історичної справедливості.
«Те, що ви робите – безцінне. Вашим діям неможливо дати оцінку. Найбільша цінність, яку я можу принести зі свого боку – це благословення, молитва за вас, за вашу державу, щоб був мир і спокій», - підкреслив він.
1945 року в Західній Україні почалася масові репресії проти священнослужителів та Церкви. За даними історичних джерел, остаточною датою ліквідації Вірменської Католицької Церкви архидієцезії Львова вважають 25 жовтня 1946 року. Нещодавно Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про вшанування 70-ї річниці ліквідації Вірменської Католицької Церкви в Західній Україні».
Довідка РІСУ: Сайт МВСУ не уточнює адресу храму, який вирішено передати Вірменській Католицькій Церкві. Як прокоментував для редакції РІСУ Тарас Гринчишин, автор карти "Релігійні споруди Львова (ХІІІ – початок ХХІ ст.)", у місті є два колишні храми під титулом св. Казимира. Обидва знаходяться у складі нинішніх навчальних комплексів ЛДУВС, але на різних вулицях Львова:
Один з них, на нинішній вул. Кривоноса, 1, належав монастирю оо. реформатів РКЦ. Зведений 1630 року, храм згорів у 1648 р. Новий було споруджено у 1656 -1664 роках. Після скасування монастиря австрійською владою 1783 року його будівлі передано сс. милосердя св. Вікентія під Інститут освіти вбогих сиріт. У радянські часи у них діяла жіноча трудова колонія для неповнолітніх, згодом будівлі належали МВС. Після початкового ремонту храм відкрито 20.01.2008 року як церкву блаж. о. Климентія Шептицького – Музей сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ.
Інший храм св. Казимира – на вул. Замарстинівська, 9 – було зведено у 1744 році. Він належав монастирю оо. театинців, 1747 року перейшов до оо. місіонерів РКЦ. 1784 року храм разом з монастирем закрито, передано війську спершу під шпиталь, згодом – під в’язницю і перебудовано у 1824. За радянських часів тут містилася сумнозвісна тюрма на Замарстинівській, про що свідчать стела та меморіальні таблиці з іменами закатованих тут людей.
Саме другий із згаданих храмів дійсно мав стосунок до Львівських вірмен. Поруч знаходиться колишній давній вірменський храм Святого Хреста. Закритий у радянські часи, нині він знову діє – як капеланський храм університету. Водночас у ньому почергово служать священики Української Греко-Католицької і Української Автокефальної Православної Церков. Окрім того, отці місіонери певний час провадили семінарію, у якій навчали священиків для Вірменської Католицької Церкви.
Ймовірно, міністр, ведучи мову про передачу храму цій Церкві, мав на увазі саме храм на вул. Замарстинівській.