Опитування було проведено 6-20 липня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 2000 дорослих респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Респондентами були громадяни України, які на момент опитування проживали на території України у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого.
Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) поширила 5 серпня Українська правда.
Ще 14% вважають себе просто православними, без конкретизації Патріархату.
Порівняно з 2021 роком, частка тих, хто ідентифікує себе з Православною Церквою України, зросла з 42% до 54%. Натомість з 18% до 4% знизилася частка тих, хто ідентифікує себе з Українською Православною Церквою Московського Патріархату.
Після православ’я найбільше респондентів ідентифікували себе як атеїстів (10%) і греко-католиків (8%). Інші релігії та конфесії називалися рідше.
У всіх регіонах найбільше людей ідентифікують себе з православ’ям, а також – саме з Православною Церквою України (від 59% у центрі до 42% на сході). З УПЦ МП ідентифікують себе 3-6% залежно від регіону, при цьому навіть на сході і півдні – лише 5-6%. Водночас із заходу на схід з 6% до 26% зростає частка тих, хто вважає себе православним, але не зараховує до жодного патріархату.
Також із заходу на схід з 4% до 17% зростає частка атеїстів.
Серед усіх лінгво-етнічних категорій найбільше респондентів ідентифікують себе з ПЦУ. Навіть серед російськомовних українців 36% зараховують себе до саме ПЦУ, у той час як до УПЦ МП – 13%.
Серед усіх вікових категорій також найбільше тих, хто ідентифікує себе з ПЦУ. При цьому для вікових категорій 30+ років це більше половини, у той час як для категорії 18-29 років – дещо менше половини.
Серед більш молодих більше атеїстів – 22% серед 18-29 річних. Серед 30-39 річних їх уже 12%, а в старших вікових категоріях – ще менше.