Біля львівської катедри встановили відреставровані 300-літні скульптури
Робота вартувала майже 2,4 млн грн, а оплатив її Інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», пише zaxid.net.
Реставратори встановили поки що лише 4 скульптури — святих Петра, Павла, Андрія та Якова.
«Частина цих скульптур походить з другої половини XVIII ст. Спочатку вони були розміщені в селі Оброшине на території Палацу архиєпископів. У 1804 році їх перевезли сюди для декорації огорожі костелу. Встановити авторство скульптур не вдалося, але за стилем вони схожі на праці львівської школи рококо», — розповідає реставраторка з Польщі Анна Кудзя.
Ще дві скульптури встановлять невдовзі, бо над ними триває робота. Ідентифікувати усі постаті не вдалося, бо фігури були у поганому стані. А у деяких були навіть відсутні певні елементи.
«Потрібно було глибоко очистити, витягнути всі метали зі скульптур, бо вони довго стояли під мідним дахом, тому метал в’ївся всередину. Плюс ці скульптури були раніше реставровані. І реставрація була не найкращою. Тому нам потрібно було знімати деякі елементи. Потрібно було ремонтувати бетонні руки. У деяких фігур не було близько 30% елементів», — пояснює складнощі роботи реставратор Олександр Мельничук.
Найбільшої шкоди скульптурам завдала реновація у 1909 році, під час якої було знищено історичну патину на значних ділянках поверхні скульптур. Це призвело до збільшення пористості каменю і його чутливості до зовнішніх факторів. На початку ХХ століття під час бойових дій артилерійські снаряди пошкодили дві скульптури апостолів на п'єдесталі.
Ці та інші скульптури відновлюють у межах проекту «Спільна спадщина» між Україно та Польщею. Щорічно з 2008 року спільна реставраційна рада обирає кілька проектів, які відновлюватимуть у Львові. Серед них: пам’ятник Яну Кілінському у Стрийському парку, пам’ятник Бартошу Гловацькому у Личаківському парку, надгробки Личаківського кладовища, меморіальні плити на Вірменській церкві.
«Виконують роботи обов’язково польсько-українська група реставраторів. Тих груп є досить багато. Фахівці є з реставрації стінопису, фахівці з реставрації каменю, фахівці з реставрації металу. І це є добрий досвід для наших реставраторів», — каже начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко.
Уже 11 років завдяки угоді між Львівською міськрадою та польським Міністерством культури оновлюють об’єкти на Личаківському цвинтарі. За попередні сезони вдалося відреставрувати близько 80 скульптур, пам’ятників, гробівців. Зараз за цією програмою співпраці розпочали роботи на 14-ти елементах некрополя. Серед них — родинна усипальниця Малаховських. Під час робіт чи не на кожному об’єкті реставраторам вдається відкрити приховані таємниці.
Директор Личаківського цвинтаря Михайло Нагай розповідає: «Оскільки вхід був замурований в радянський період, а кладка була покрита цегляною штукатуркою, воно так виглядало не дуже привабливо. А коли почалися реставраційні роботи, оцю кладку стару розібрали, бо вона трошки полущилася, і побачили чудові бронзові дверцята».
А на території колишньої Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики кипить робота над сходами до костелу святого Антонія. Ремонтувати їх почали у 2019-му і хочуть завершити до кінця цього року. Останній раз сходи перебудували ще на початку минулого століття. І з того часу вагомих змін вони не зазнали.
Координатор проектів в інституті «Полоніка» Олексій Лозинський зазначає: «Весь час по вулиці Личаківській їздив трамвай. І взагалі останніми роками потік транспорту значно збільшився. Сходи були в поганому стані. Були відчутні вібрації транспорту, якщо на них стояти. Тобто просто прийшов час їх привести до ладу».
Співпраця українців і поляків у реставрації Львова наразі безстрокова.
