Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 21 січня 2025 року зустрівся у своїй резиденції в Києві з матерями та дружинами зниклих безвісти та полонених військових Сил територіальної оборони.
На зустріч з Блаженнішим Святославом завітали представниці об’єднання родин зниклих безвісти та полонених «Жінки ТРО». До спілкування також долучився о. Андрій Зелінський, заступник керівника Департаменту військового капеланства, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«Велика драма для усіх нас — це є наші військовополонені, зниклі безвісти, бо доки останній наш хлопець не буде звільнений з російського полону, з російських тюрем, то, очевидно, ніхто з нас не зможе заспокоїтися», — наголосив Глава УГКЦ.
Він розповів матерям та дружинам зниклих безвісти та полонених військових ТРО про церковну дипломатію та посередництво, пригадав про ініціативу обміну «Всіх на всіх», яку озвучив Папа Франциск на Пасху минулого року, а також про співпрацю з органами державної влади України щодо цих питань.
Об’єднання родин зниклих безвісти та полонених «Жінки ТРО» поділилися своїми переживаннями та щоденним болем постійного очікування. Також вони представили Блаженнішому Святославу свою діяльність, спрямовану на звільнення рідних.
Відтак вони розповіли про свою нещодавню поїздку до Папи Франциска та розмову з ним.
Жінки звернулися до Блаженнішого Святослава з проханням посприяти у передачі полоненим Біблій та натільних хрестиків, зазначивши, що «це — єдине, що їх там тримає, допомагає повернутися до нас».
«Ми віримо і знаємо, що наша молитва дуже сильна у триманні їх, ми віримо, що всі ці хлопці в списках — живі. Поки ми не знайдемо їх і не переконаємося, що вони загинули, ми вважаємо всіх їх живими і продовжуємо, і будемо боротися до останнього хлопця в цьому списку», — додали родичі зниклих безвісти.
Особливим проханням жінок до Глави УГКЦ було спільно помолитися.
«Коли ми молимося, спілкуємося з живим Богом, ми під’єднюємося до якогось джерела сили. Коли ми вже є втомлені, здається, що руки опустилися, не знаємо, що далі робити, молитва дає нам світло. Світло розуміння. Світло, яке так сяє в кінці тунелю. Вихід є там. Та молитва справді дає нам сили вистояти, витримати все. Молитва сцілює наші рамки, тому це теж є простір сцілення ран війни», — підсумував Патріарх.
Він запевнив «у своїй особистій щоденній молитві за всіх тих хлопців, імена яких йому сьогодні передали», зауваживши, що «там, де не може людина, там, де ми зупиняємося, там є простір, де діє Господь Бог».
Водночас о. Андрій Зелінський розповів про роботу Департаменту військового капеланства УГКЦ, ініціативи для підтримки військовослужбовців, їхніх родин, запросивши долучатися.
На згадку про зустріч Глава УГКЦ подарував дружинам та матерям дві книжки: щоденних звернень першого року повномасштабної війни «Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться» та «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».
Зустріч завершилася спільною молитвою за українських захисників та їхні родини.