Папа Франциск надіслав лист підтримки і солідарності українському народові до 1000 дня повномасштабної війни в Україні. Лист надійшов на адресу Нунціатури Апостольського Престолу в Україні.
Звертаючись зі словами, сповненими солідарності і підтримки, понтифік зазначив, що робить це від від початку вторгнення в Україну. Проте також звернувся до Бога, "єдиного джерела життя, надії та мудрості", щоби Він "навернув серця і вчинив їх здатними стати на шлях діалогу, примирення та згоди".
Папа впевнений, що Господь залишається з українцями "навіть тоді, коли людські зусилля здаються безплідними, а дії недостатніми".
Подаємо повний текст листа, отриманий з Нунціатури.
"Дорогий Брате,
Цим листом, з яким я звертаюся до тебе як до мого представника в улюбленій і багатостраждальній Україні, я бажаю обійняти всіх українських громадян, де б вони не перебували.
Приводом для цього є сповнення тисячі днів повномасштабної військової агресії, від якої страждають українці. Я добре розумію, що жодне людське слово не може захистити їхнє життя від щоденних обстрілів, ані втішити тих, хто оплакує загиблих. Воно не може лікувати поранених, повернути додому дітей, звільнити полонених, пом'якшити суворі наслідки зими, повернути справедливість і мир. І саме це слово – МИР – на жаль, забуте сучасним світом, ми хотіли б чути в родинах, домівках та площах дорогої України. На жаль, принаймні поки що, це не так!
Ці мої слова, однак, не є просто словами, хоча й сповненими солідарності, але, як я це роблю від початку вторгнення в цю країну, є палким взиванням до Бога, єдиного джерела життя, надії та мудрості, щоб Він навернув серця і вчинив їх здатними стати на шлях діалогу, примирення та згоди.
Знаю, що кожного ранку о дев'ятій годині під час «загальнонаціональної хвилини мовчання», українці з болем вшановують численні жертви війни: дітей і дорослих, мирних жителів і військових, а також полонених, які часто перебувають у жахливих умовах. Приєднуюсь до них, щоб був сильнішим крик, який підноситься до Небес, звідки приходить допомога: «Допомога моя від Господа, що створив небо і землю» (Пс. 121).
Нехай Господь, збираючи всі пролиті сльози, за які попросить звіт, втішає наші серця і зміцнює надію на те, що Він залишається поруч з нами навіть тоді, коли людські зусилля здаються безплідними, а дії недостатніми.
З упевненістю, що Бог скаже останнє слово щодо цієї величезної трагедії, я благословляю весь український народ, починаючи від єпископів і священників, з якими ти, дорогий Брате, залишився поруч, до синів і дочок цього народу протягом усіх цих тисячі днів страждань.
З Ватикану, 19 листопада 2024 року
Папа Франциск"