11 лютого християни латинського обряду окремою урочистістю відзначають початок об’явлень Пресвятої Богородиці чотирнадцятилітній селянці св. Бернадетті Субіру, які дали початок одному з найвідоміших паломницьких комплексів в Люрді (південь Франції), серед святинь якого є і український храм.
Католицька Церква до об’явлень Богородиці ставиться з особливим трепетом, але водночас із настороженістю. Про перше свідчать численні санктуарії і свята у літургійному календарі на честь цих об’явлень, а про друге — ретельність, з якою церковна єрархія підходить до дослідження таких феноменів. Адже за ними може критися і певна духовна омана.
У жодному разі приватні об’явлення не дорівнюють Божому Об’явленню, вираженому у Святому Письмі й Переданні. Вони можуть лише його підтверджувати через заохочення до молитви, покути, більшої ревності у виконуванні Божих Заповідей тощо, відносячись до конкретної ситуації в світі. Тим паче приватні об’явлення не можуть вносити щось принципово нове у депозит віри Церкви або суперечити якимось його елементам.
Керуючись цим принципом, дієцезіальна Комісія єпископа з Таргесу підійшла до свідчень Бернадетти Субіру, які дівчинка почала давати від 11 лютого 1858 р., коли у гроті Массаб’єль над р. Гейв їй з’явилася “світла Пані”. Від цього дня протягом п’яти місяців відбулося всього вісімнадцять таких зустрічей.
Оточення Бернадетти реагувало на її розповіді по-різному, тим паче ніхто, крім неї, цієї світлої постаті не бачив. Рідні забороняли дівчинці ходити до цього місця. Поліція викликала на допити. У школі цькували за те, що вона порушує громадський спокій.
Сама Бернадетта теж не квапилася безоглядно вірити побаченому. В присутності світлої Пані вона починала молитися вервицю (розарій), щоб та, якщо є диявольською спокусою, зникла. Однак Жінка не відходила, а навпаки наближалася до Бернадетти і молилася разом з нею.
Під час одного з об’явлень дівчинка запитала ім’я світлої Пані, і та відповіла: “Непорочне Зачаття”. За чотири роки до об’явлень в Люрді Папа Пій ІХ проголосив догму Католицької Церкви про Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці. Це стало ключовим моментом у тому, що комісія 18 січня 1862 р. визнала автентичність об’явлень, вирішивши, що проста селянська дівчинка, навіть без базової богословської освіти, не могла знати про нещодавно проголошену догму.
Крім закликів до посиленої молитви і покути, Богородиця вказала Бернадетті, де слід збудувати каплицю. Іншим разом закликала черпати воду з калюжі, і звідти витекло джерело чистої води, за посередництвом якої в наступні півтора століття відбулося понад сімдесят чудесних зцілень.
Сама Бернадетта 1866 р. вступила до монастиря Нотр Дам де Неверс і померла 1879 р. від туберкульозу. Церква проголосила її святою.
На місці об’явлень Богородиці постала не тільки каплиця, а поступово з’явилися три базиліки: верхня — Непорочного Зачаття, нижня — Святого Розарію і підземна — св. Папи Римського Пія Х. Люрд отримав статус відпустового місця. В будинку родини Субіру облаштували музей, а шлях від нього до місць об’явлення позначили спеціальною блакитною лінією. День початку об’явлень 11 лютого Папа Іван Павло ІІ 1992 р. проголосив Всесвітнім Днем Хворих з огляду на численні зцілення у Люрді.
У 80-х рр. ХХ ст. українські емігранти у Франції з благословення Патріарха Йосифа Сліпого та Папи Івана Павла ІІ почали будувати в Люрді свій храм. Так по вулиці, названій Українською, постала церква Успіння Пресвятої Богородиці (УГКЦ). Її окрасою є унікальний іконостас авторства Петра Холодного та розписи богослова й іконописця українського походження з Польщі Юрія Новосільського.
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##