17 березня Римо-Католицька Церква, а також англікани, лютерани, пресвітеріани і деякі Православні Церкви відзначають пам’ять св. Патрика, єпископа Ірландії. Однак у сучасному світі свято на його честь все більше піддається масовості та комерціалізації. Звідси й походить вислів, що 17 березня “кожен є ірландцем”.
Якщо навіть упустити комерційний фактор, то побачимо, що постать св. Патрика є знаковою не лише для ірландців та католиків. Він також вважається покровителем Нігерії, де свого часу Євангеліє поширювали ірландські місіонери. 17 березня є національним святом у Мексиці, оскільки її незалежність виборювала також ірландська артилерійська бригада св. Патрика.
Англікани називають св. Патрика “древнім протестантом”, бо вважають, що він діяв “незалежно від Риму”. На його честь називають храми. Одним із найстаріших є собор св. Патрика в Дубліні, де у XVIII ст. настоятелем був письменник Джонатан Свіфт.
Є багато розбіжностей щодо дати народження і дати смерті св. Патрика. Перша коливається від 371 до 415 р., а друга — від 457 до 493 р. Непевним є і походження дня його вшанування. Існує переказ, що вагаючись між 8 і 9 березня, ці цифри додали, і вийшло 17 березня.
Про перипетії його життя розповідає сам св. Патрик у своєму творі “Сповідь”, а також деякі хроніки. Походив з Англії або Уельсу. До Ірландії потрапив через викрадення піратами. Тут протягом шести років був пастухом, вивчив мову та звичаї ірландців. Втік від господаря, подорожував північчю Франції, де навчався в місійних школах. Отримав пресвітерські свячення і повернувся до Ірландії з метою проголошення Євангелії.
На той час Ірландія мала свого єпископа, але ще на багатьох територіях переважало язичництво. 432 р. помер єпископ Палладій, і його катедру очолив Патрик. Свою місійну діяльність він поширив на північ і захід Ірландії, де ще не чули Доброї Новини. Прославився своїм вмінням налагоджувати відносини зі світською владою. Перед тим, як вирушати на місії, контактував з правителями цих земель. І багатьох з них та їхніх родин святому також вдалося охрестити.
У своїй “Сповіді” св. Патрик говорить про тисячі хрещень, які йому доводилося уділяти. Також хроніки згадують про сотні храмів, які він споруджував та освячував. До сьогодні популярним залишається символ як самого святителя, так і християнізованої ним Ірландії - трилисник конюшини. “Це одна трава, хоча і має три листочки”, — так з його допомогою св. Патрик пояснював тайну одного Бога в трьох Особах людям, котрі ще не чули про Пресвяту Трійцю.
У Православних Церквах, які почитають св. Патрика, також з цим днем поєднуються образи вікінгів, адже вважається, що єпископ Ірландії вплинув на поширення християнства у Скандинавії, а та зі свого боку — на Русі.
В іконографії св. Патрика зображують в єпископському одязі, від XVII ст. також з бородою. На зображеннях часто присутній трилисник конюшини та переважають зелені кольори — через вічнозелені ландшафти Ірландії, яку по-простонародному називають “Зеленим островом”.
Зелені кольори одягу та декорацій притаманні сучасним народним гулянням на честь дня св. Патрика, які поширені по всьому світу, однак більше поєднуються не з особою святителя, а з лепреконами — істотами з дохристиянських вірувань ірландців. Так само християнське походження свята губиться за його атрибутами — парадами, ірландським віскі (в самій Ірландії), ірландськими пабами (поза межами Ірландії), пивом (ірландська пивна компанія Guinness особливо його популяризовує), ірландськими народними танцями.
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##