Церковний календар, 24 листопада. Мучениця Катерина Олександрійська

Катерина мала можливість здобути освіту, оскільки народилася і виростала в одній з найзаможніших та найвпливовіших сімей Олександрії кінця ІІІ ст. — місті, яке славилося музеєм та бібліотекою. Часто її порівнюють з видатною олександрійською вченою Гіпатією, котра жила століттям пізніше, прославилася у філософії, астрономії, математиці і загинула під час заворушень у місті.

Житіє Катерини розповідає історію, як вона заявила батькам, що вийде заміж за того, хто перевершить її багатством та мудрістю. Духовний наставник її матері, котра таємно сповідувала християнство, сказав дівчині, що знає такого Юнака, і дав ікону Богородиці з Ісусом, щоб та молилася перед нею.

Уві сні Богородиця з’явилася Катерині, однак Немовля у неї на руках не хотіло навіть глянути на дівчину. Це спонукало Катерину охреститися, після чого вона побачила сон, в якому Ісус одягає їй перстень на знак заручення.

Слово, дане батькам, вона виконала, посвятивши своє дівицтво Христу. Коли за імператора Максиміана почалися гоніння на християн, Катерина привселюдно виступила проти цього. Спершу мучитель прислав п’ятдесятьох язичницьких філософів, щоб переконати її зректися Христа. Однак Катерина своїми аргументами навпаки навернула їх у християнство. Усіх п’ятдесятьох кинули у вогонь, а дівчину продовжували схиляти до язичництва.

Житіє святої та літургійні тексти на її честь згадують, що під впливом її проповіді навернулася дружина Максиміана, а також частина війська. “Повіривши через твої повчання, цариця приходить до благочестя і, мужньо перетерпівши відчуття болю, Царства Небесного непроминаючого явно сподобилася, викликуючи Владиці: священики, благословляйте, люди, прославляйте, по всі віки” (канон Утрені, пісня 8).

Усіх новонавернених чекала та сама участь — страта. Так Житіє святої легко підводить читача до пропозиції імператора взяти Катерину за дружину. Однак і це не відвертає мученицю від Христа.

Деякі версії Житія святої детально розповідають про тортури, яким піддав Катерину Максиміан — побиття, випробування вогнем, прив’язання до колеса з гострими бритвами під ним, яке в чудесний спосіб зламалося. Інші стверджують, що Катерина втікала від свого переслідувача аж до Синайської гори, де він її врешті замучив.

У всякому разі тіло святої знайшли у VI ст. на цій горі, де колись Мойсей отримав скрижалі з десятьма Божими Заповідями. Відтоді там діє монастир св. Катерини, який вважається найдавнішим монастирем з неперервною історією. Мощі мучениці тут регулярно виставляються для почитання, а монахи на згадку про поклоніння їм дають паломникам срібний перстень із серцем та написом “Свята Катерина”.

Монастир св. Катерини відомий своєю бібліотекою, звідки походять такі рукописні пам’ятки, як Синайський кодекс (IV ст.) — один із найдавніших текстів Святого Письма та Синайський Псалтир (ХІ ст.) — найдавніший Псалтир слов’янською мовою. Славиться також колекцією унікальних ікон, однією з яких є найдавніша ікона типу Христос Пантократор. У 2023 р. під час розкопок на території монастиря знайдено зоряний каталог Гіппарха (бл. 130 р. до Христа), який після пожежі у вже згаданій Олександрійській бібліотеці вважався втраченим.

Так ім’я однієї з найосвіченіших жінок Єгипту ІІІ ст. увінчало цей культурний осередок на Синайській горі. Стихира Вечірні на честь св. Катерини також простежує тяглість між отриманням Мойсеєм Декалогу, місцем спочинку мучениці та Парусією: “Радуйся, всеславна мученице, Катерино священна! Бо на Синайській горі, на якій Мойсей бачив купину неопалиму, — на ній боговгодно тіло твоє Христос, перенісши, зберігає аж до другого Пришестя Свого”.

На іконах св. Катерину Олександрійську можна впізнати за короною та пальмовими вітками як знаками нагороди за мученицький подвиг. Історія чудесного зруйнування знаряддя її тортур відображена у зламаному колесі на іконі. Також св. Катерину можна побачити з мечем, адже від нього, як стверджує Житіє, вона загинула.

“Отроковиця, за тобою йдучи, до тебе приводиться мечем посічена, наслідуючи твою страсть пречисту і тобі, Творцеві, викликуючи і взиваючи: благословенний Бог отців наших”, — так звертається до Христа тропар канону Утрені 24 листопада, наголошуючи, що мучениця Катерина не лише пожертвувала Христові своє дівицтво, послужила своєю мудрістю в наверненні до нього багатьох людей, а й уподібнилася у своїх стражданнях за правду.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.