Церковний календар, 28 жовтня. Свята великомучениця Параскева Іконійська

Найвідомішими є три Параскеви – Тирновська (Сербська), Римська та Іконійська. Найбільше плутанини виникає з двома останніми, адже вони мають статус мучениць. Навіть фахівці з іконопису не беруться стверджувати, котра саме Параскева зображена на певній іконі. У зображеннях Параскеви переплітаються як сюжети монашого подвигу преподобної з Тирнова, так і сцени мучеництва за віру святих з Риму та Іконії. Не допомагають і формальні ознаки – монаший каптур для преподобної і корона для мучениці. Вони на іконі бувають одночасно присутніми.

З літургійними текстами трохи простіше. Вдумуючись у них, ми принаймні можемо розпізнати, де оспівується аскеза у пустелі, а де страждання за віру. Хоча деякі Мінеї, які не уточнюють, про котру саме мученицю Параскевію йдеться, можуть, наприклад, під 28 жовтня звеличувати святу з Риму. “Рим тебе приносить як сад квітів пахучих, Параскево багатостраждальна, що вірних помисли завжди наповнює пахощами добродійними і сморід пристрастей відганяє благодаттю, славна, мучеників окрасо, дів похвало і чудес безодне” (стихира Вечірні 28 жовтня).

Такій плутанині певним чином сприяє і житійна література. Хоч шлях до святості кожної особи є неповторним, однак нерідко трапляються стандартні сюжети, що переходять від Житія одного святого до іншого.

Говорячи про Параскеву, пам’ять котрої вшановують 28 жовтня, то походила вона з Іконії, де колись проповідував апостол Павло. Жила на зламі ІІІ і IV ст. Постраждала під час гонінь Діоклетіана.

Далі починається історія, доволі типова для мучениць. Коли до Іконії від імператора прибув правитель і дізнався про чеснотливе християнське життя діви Параскеви, поставив її на суд, а бачачи, що та вельми красива, став схиляти її до зречення Христа та одруження. Вибір, який зробила свята, – очевидний.

Дещо по-особливому описуються страждання Параскеви. Її підвісили на дереві, здирали шкіру й тіло. Опісля кинули до в’язниці, а на ранок знайшли в такому стані, немовби напередодні її не піддавали жодним тортурам. Свята сяяла надприродним світлом.

Ще один стандартний для багатьох Житій святих сюжет, коли діву приводять до язичницького капища, вона молиться, й ідоли розбиваються у порох. Таке розповідається і про Параскеву Іконійську. Тож не дивно, що літургійні тексти на честь різних мучениць можуть бути схожими між собою.

Є в історії страждань за Христа Параскеви Іконійської і певна біблійна алюзія на історію трьох отроків у вавилонській печі (Дан. 3). Коли діву обпікали вогнем, то полум’я обернулося проти мучителів і спалило їх. Усе це супроводжувалося наверненням до Христа багатьох язичників, котрі стали свідками мужності Параскеви. Щоб запобігти цьому, представник імператора врешті наказав стяти її мечем. Мученицю поховали в будинку, де вона жила, а на місці її поховання ставалися численні оздоровлення. Сам намісник, котрий катував Параскеву, згідно з Житієм святої, наступного дня після її відходу до вічності впав з коня і забився.

Змішаний культ Параскеви широко поширився на Русі. Відомо багато храмів на її честь. А почитання Параскеви-П’ятниці як дня тижня дійшло до крайнощів, коли в цей день люди на рівні з неділею уникали важкої праці. Тож духовенству доводилося нагадувати правильні акценти. А в народній побожності збереглося сприйняття Параскеви як покровительки жінок, рукоділля та ринку.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.