Сьогодні Собор Сербської православної церкви прийняв рішення щодо Охридскьої Церкви, котрим прийняв її у спілкування. Паралелі із рішенням Моспатріархату щодо відновленої Київської мітрополії кожен може провести сам.
Оголошення Священного Синоду єпископів Сербської Православної Церкви для громадськості (16 травня 2022 р.)
Отримавши акт Священного Архієрейського Синоду «Македонської Православної Церкви – Охридської Архієпископії», яким вона набула загальновизнаний канонічний статус, наданий їй у 1959 році Священним Архієрейським Синодом Сербської Православної Церкви, і котрим вона сподівається, що Сербська Православна Церква буде вирішувати і вирішить питання її канонічного статусу, після котрого має настати і загальноправославна згода та прийняття цього статусу, Священний Архієрейський Синод вирішив:
- з вдячністю Господу і з радістю Собор вітає прийняття загальновизнаного канонічного статусу, тобто статусу якнайширшої автономії, або ж повної внутрішньої незалежності, наданої ще в 1959 році;
- оскільки цим (актом) усунено причини переривання літургійно-канонічного спілкування, спричиненого одностороннім проголошенням автокефалії у 1967 році, встановлюється повне літургійно-канонічне спілкування;
- встановлення єдності на канонічних засадах та за умов чинності канонічного порядку на всій території Сербської Православної Церкви діалог щодо майбутнього та остаточного статусу єпархій у Північній Македонії є не лише можливим, але й доцільним, легітимним та реалістичним;
– у діалозі щодо їхнього майбутнього та остаточного канонічного статусу Сербська Православна Церква керуватиметься лише і виключно еклезіологічно-канонічними та церковно-пастирськими принципами, критеріями та нормами, не піклуючись про «реальнополітичні», «геополітичні», «церковно-політичні», та інші подібні речі або чи односторонні ініціативи та не піддаватиметься чиємусь впливу чи тиску;
- і, нарешті, Собор не має наміру після визначення статусу накладати на нову Церкву-сестру обмеження щодо обсягу її юрисдикції на батьківщині та в діаспорі після вирішення її статусу, надаючи рекомендацію вирішити питання її офіційної назви в безпосередньому братському діалозі з грекомовними та іншими Помісними Православними Церквами.