Центр Разумкова на замовлення ZN.UA у квітні-травні цього року провів опитування. Воно показало, що переконання українців у церковній сфері формуються здебільшого під впливом усної творчості.
Джерело: ZN.UA
Про це пише у статті «Війна. Як змінилися відносини українців із Богом та Церквою» Катерина Щоткіна.
Так, згідно з опитуванням, інформацію про Церкву ми отримуємо безпосередньо один в одного: 60,5% опитаних довіряють інформації про Церкву, отриманій від друзів та знайомих, лише 7% не довіряють такій інформації. Для порівняння: 40% довіряють тому, що говорить про Церкву влада, 18,7% довіряють світським ЗМІ (31% не довіряють).
Це означає, що в питаннях віри та Церкви ми воліємо залишатися у форматі особистого досвіду і в згоді з найближчим оточенням. Якщо в багатьох суспільно-політичних сферах ідеал солідарності локальних спільнот зруйнований інформаційними потоками та масовою міграцією з реальних спільнот у «мильні бульбашки» соцмереж, то релігію й Церкву ця тенденція не дуже зачепила. Тут ми, як і раніше, тримаємося корінням одне за одного, пише авторка.
За її словами, віра в Бога зростає і зміцнюється, — соцопитування це підтверджує. Ідентифікація з тією чи іншою Церквою стає навіть трохи більш визначеною, порівняно з довоєнним періодом і навіть із періодом гібридної війни: 89% опитаних асоціюють себе з якоюсь Церквою або хоча б віросповіданням. Але нинішнє соцопитування також свідчить про те, що самоідентифікація з Церквою і церковна приналежність (приналежність до громади) зовсім не одне й те саме.
Соцопитування ZN.UA також показало, що голос Церков майже не чути: 63% опитаних не отримують інформації із церковних ЗМІ (їм довіряє 19% респондентів).
Найпопулярніша релігійна практика серед українців — молитва. Причому молитва «приватна»: регулярно моляться 58% опитаних (не практикують молитву 38%). А ось молитовне співпричастя в церковному богослужінні хоча б зрідка практикують лише 34% (не практикують 62%).
На тлі повномасштабної війни молитися українці стали помітно частіше. Так, згідно з дослідженням, проведеним КМІС 2016 року, молилися 44% українців. А згідно з опитуванням «Соціального моніторингу» (2020), регулярно (кілька разів на тиждень) практикували молитву 38% українців. Соціологи фіксували зниження молитовної активності, зокрема на тлі гібридної війни 2014–2022 років. Однак повномасштабна війна частково повернула популярність цій найдоступнішій і найбільш інтимній із релігійних практик.
Як зазначається, стосунки з Богом в українців завжди були переважно приватними - такими й залишаються. Релігію українці традиційно сприймають як частину побуту, сімейної традиції. Або як глибоко особистий, інтимний духовний досвід співпричастя з чимось чи Кимось вищим. Або як спосіб визначити особисте, власне місце у великих безособових конструкціях - у культурі, в історії, в нації, у Вічності.
Соцдослідження продемонструвало ще одну тенденцію - Церква перестала користуватися високим рівнем довіри і сповзла на 10 сходинку рейтингу. Війна внесла свої корективи. Першу сходинку за рівнем довіри посіла армія.
Соціологічне дослідження проводилося Центром Разумкова в період з 28 квітня до 3 травня 2023 року, опитано 2020 респондентів віком від 18 років, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.