Журнал «Релігієзнавчі нариси» є свідченням зростання інтересу до релігії і релігійної освіти в сучасному українському суспільстві і водночас відображенням дискусійності питання щодо присутності релігії у державних школах.
Четвертий номер журналу «Релігієзнавчі нариси» звертає на себе увагу, перш за все, складом редакційної колегії, до якої входять визнані фахівці з різних країн, а також чіткою структурованістю випуску, який містить рубрики «Теоретичні питання релігійної освіти», «Релігійна освіта у Європі», «Релігійна освіта конфесій», «Переклад», «Архів», «Рецензії» та перелік дисертацій з релігійної освіти.
Безсумнівну повагу викликає теоретичний розділ, представлений статтею Ф.Козирева «Поняття «релігійна освіта» і його педагогічна інтерпретація», визнаного експерта в галузі релігійної освіти, доктора педагогічних наук, директора Інституту релігійної педагогіки Російської християнської гуманітарної академії. Автор розглядає важливе питання включення вітчизняної системи освіти (на прикладі Росії) в процеси міжнародної інтеграції, пошуку конструктивних шляхів інкорпорації релігійного компоненту в зміст загальної освіти, а також рецепції зарубіжної термінології педагогічною наукою Росії, що є цілком актуальним і для України. Обґрунтування проф. Ф.Козиревим доцільності оновлення концептуального інструментарія педагогіки є важливим кроком до приведення його у відповідність із сучасною міжнародною практикою.
Представлені в другому розділі «Релігійна освіта в Європі» публікації Ю.Решетнікова, В.Кожухарова, Л.Владиченко, С.Карасьової і О.Шкурової, К.Нікіфорова присвячені вивченню українського і європейського досвіду впровадження предметів духовно-морального спрямування в державних школах, релігійній освіті у Польщі, Білорусі, діяльності міжнародних громадських організацій в цій галузі.
На наш погляд, найбільший інтерес в цьому розділі представляє стаття Валентина Кожухарова, присвячена діяльності Інтер-Європейської комісії з питань взаємодії Церкви і школи (Inter-European Commission on Church and School), неурядової організації, яка активно займається питаннями місця релігії в освіті і сучасному суспільстві в цілому, відносинами між церквами і державною системою освіти. Стаття В.Кожухарова знайомить читачів із діяльністю цієї та інших споріднених організацій, її структурою, історією, сучасними викликами та планами. Автор відзначає, і ми цілком погоджуємося, що участь фахівців в галузі релігійної освіти з країн Східної Європи, і зокрема України, в роботі цієї організації є взаємно корисною.
Третій розділі «Релігійна освіта конфесій» містить статті В.Кришмарел, Я.Чорнойван, Д.Брильова. Дослідження В.Кришмарел присвячене католицьким освітнім закладам в Україні, стаття Я.Чорнойван розкриває досвід віри Багаї в освіті і вихованні молодого покоління. Проблеми ісламської освіти розглядаються в статті Д.Брильова, в якій аналізуються витоки конфліктних ситуацій між різними групами мусульман, різними освітніми моделями і різними інтерпретаціями ісламу.
Безсумнівною знахідкою цього номеру є і публікація перекладу статті Ванди Альбертс, професора релігієзнавства університету м.Берген (Норвегія) «Релігієзнавство та інтегративна релігійна освіта», опублікована в «Британському журналі релігійної освіти» в 2010 році. Подібні публікації надають можливість познайомити українську освітянську громаду із сучасними дослідженнями визнаних фахівців світового рівня. На сучасному етапі відчутна певна обмеженість доступу вітчизняних педагогів та науковців до європейського досвіду, хоча б у вигляді подібних публікацій, що пов’язано як із об’єктивними (частіше фінансовими), так і суб’єктивними (недостатнє володіння іноземними мовами) причинами. Тому публікація перекладів є виходом із цієї ситуацій (те саме стосується і рубрики «Рецензії»).
В рубриці «Архів» розміщена цікава та інформативна стаття А.Кримського про старий схоластичний мусульманський університет в Каїрі, написана дуже живою, жвавою мовою.
Розміщений в кінці випуску перелік дисертацій з релігійної освіти надає можливість молодим вітчизняним науковцям, фахівцям в галузі релігієзнавства, релігійної освіти і теології зорієнтуватися в полі існуючих досліджень, проблемних питань та викликів сучасної релігійної освіти.
Особливу увагу читачів звертаємо на вимоги до оформлення публікацій. Вони дещо відрізняються від вимог української Вищої атестаційної комісії, оскільки редакційна колегія Молодіжної асоціації релігієзнавців орієнтується на більш привабливу перспективу – входження до зарубіжних науковометричних баз даних, що безсумнівно надасть можливість вітчизняним науковцям залучитися і отримати належне визнання у світовій науковій і освітянській спільноті. Рекомендуємо також і веб-сайт журналу, на якому доступна як архівна, так і актуальна інформація про видання. А власне «Релігієзнавчим нарисам» та їх редколегії бажаємо творчих успіхів та чекаємо на наступний випуск!
к.п.н., доц. кафедри германської філології Макіївського економіко-гуманітарного інституту