Львів щороку у вересні на кілька днів перетворюється на суцільне книжкове дійство. Ринок видань за останні кілька років помітно зміцнів і збагатився. Але що відбувається у вужчій сфері — на ринку релігійної літератури?
Львів щороку у вересні на кілька днів перетворюється на суцільне книжкове дійство. Ринок видань за останні кілька років помітно зміцнів і збагатився. Але що відбувається у вужчій сфері — на ринку релігійної літератури?
Як на мене, ця сфера дуже скромна. Якщо говорити безпосередньо про книжковий ярмарок, оминаючи всі літературні заходи, презентації та дискусії, то я й десятка видавництв не нарахувала.
Отже, хто і що пропонує купити і прочитати сучасному християнину на Форумі видавців?
Видавництво “Свічадо” можна вважати одним із найбільших видавництв релігійної літератури в Україні. Цього року найважливіша подія — це видання українського перекладу автобіографічного роману Томаса Мертона “Семиярусна гора”, першої науково-популярної “Історії УГКЦ за 90 хвилин” Анатолія Бабинського, свіжої книги спогадів про Любомира Гузара із здавалося б легковажною, але насправді вмотивованою та невипадковою назвою “Блаженніший вуйко Любко”. Видавництво продовжує видавати популярні історії Бруно Ферреро. Пропонує нову книжку Надійки Гербіш “15 дієвідмін радості”, де біблійні історії оживають для сучасного читача, яким переважно будуть особи жіночої статі, з усіма своїми емоціями та страхами, але й міцною вірою та радістю. А також вже відомого свічадівського автора о.Юзефа Августина із свіжою книжкою “Бути батьком” і перші два томи зі серії “Міжнародного біблійного коментаря”.
А от “Місіонер” виглядає скромніше. Нещодавно надруковані ”Проповіді Любомира Гузара” виглядають добротно, але насторожує відсутність даних щодо всіх фото у книжці, а також не надто прискіпливий відбір редактора текстів проповідей. Загалом же на стенді видавництва мало нового і не так багато старого. А згадане видання є чи єдиною новою книжкою, виданою цьогоріч.
Видавництво Українського Католицького Університету вирізняється на фоні попередніх двох своєю академічністю. Це здебільшого серйозні наукові, науково-публіцистичні видання. Щороку їхні книги виборюють “Книгу Форуму видавців”. Прекрасне ювілейне видання “Будьмо собою!: життя і заповіт патріарха Йосифа Сліпого”, збірник есеїв феноменолога Дам’яна Федорики “Філософія дару”, який виданий у співпраці Міжнародного інституту етики та проблем сучасності і кафедри філософії УКУ. Друга книга одного з найкращих літургістів о.Василя Рудейка “Часослов двадцяти чотирьох часів: Впровадження”. А також вражає наукова серія "Київське християнство", підготована істориками УКУ на чолі з д-ром Ігорем Скочилясом.
Видавництво “Книгоноша” менш відоме, але можливо лише такою здасться їхня назва. Адже саме вони видали переклади книг Вільяма Пола Янґа “Хижа”, “Перехрестя” і“Єва”, біографічну книжку “БОНГЬОФФЕР: пастор, мученик, пророк, змовник — праведник проти Третього рейху” Еріка Метаксаса. Можна також звернути увагу на книги Сергія Головіна, “Физику Божьего творения” Андрея Горяинова, “Мільйони чудес. Дилема еволюції” Ріка Дейтона, “Зваблення Єви Фольк” Девіда Бейкера. Хоча частина книг представлені російською мовою, але тематично це дуже якісні і цікаві видання художньої та пізнавальної літератури, яким фактично не має конкуренції на українському ринку релігійної літератури.
Ще одне із поважних видавництв — “Дух і Літера”, яке не є виключно релігійного спрямування, радше гуманітарного. Щодо філософських і богословських праць, то очевидно, що розраховані вони на інтелектуального читача. Серед новинок — “По той бік секуляризації” одного з найвідоміших у світі соціологів релігії Хосе Казанови, “Данте, поэт желания. Комментарии к «Божественной комедии», «Рай» Франко Нембріні, дослідження Павла Гаврилюка “Георгий Флоровский и религиозно-философский ренессанс”, “Афон — найвища точка Землі” митрополита Миколая (Хатзініколау), збірка текстів про розвиток суспільства після Революції Гідності “Українська публічна теологія” архимандрита Кирила (Говоруна) та багато інших. Насправді вибір у “Дух і Літера пристойний.
“Кайрос” є маленьким видавництвом при Інституті релігійних наук св.Томи Аквінського у Києві. Але їхні книги доволі цікаві. Зверніть увагу на невеличке видання Томаса Мертона “Коли древа мовчать”, український переклад якого пройшов непоміченим. Ілюстроване видання “Святий Домінік: шлях у чорно-білих тонах”. Є й більш академічного напрямку видання, наприклад дослідження філософії Томи Аквінського “Тома Аквінський: вступ до мислення” Андрія Баумейстера тощо.
“Українське біблійне товариство” — незмінний видавець красивих і навіть гламурних видань Святого Письма у їхньому перекладі, а також якісних дитячих книжечок.
Ще хочу згадати два видавництва, які не спеціалізуються на виданні книг релігійного характеру, проте іноді приємно дивують винятками. Найперше, це Видавництво Старого Лева, яке видало “Дорогу святого Якова” відомої української письменниці Дзвінки Матіяш — книга не лише про паломництво Каміно-де-Сантьяґо, довжиною 900 (!) км, але про щирі і подекуди надто відверті розповіді сучасного прочанина своєму секуляризованому читачеві. Друге — молоде видавництво-проект “Книголав”, яке видало “Біблійні історії для дітей” протоєрея Георгія Коваленка із красивими ілюстраціями вже знаної української ілюстраторки Юлії Пилипчатіної.
Вперше цього року в окремому наметі можна побачити і придбати католицьку пресу: журнали “Кана”, “Патріархат”, “Слово”, “Скинія”, “Домашня Церква, “Дорогою молитви”, “Місіонар”, а також дитячі журнали “Зернятко” та “Ліхтарик”.
А тепер про втрати.
Останні кілька років не бере участі у львівському Форумі видавців Інтернет-книгарня «Архе», в якій можна було придбати більшість найцікавіших видань Біблійно-богословського інституту. І тому їхня відсутність на фоні такого скромного релігійного сегменту дуже відчутна. Також не побачила черкаського видавництва “Колоквіум”, книги якого розраховані на вимогливого читача.
Найбільша прогалина, на мою думку, — це дитяча релігійна література. Кілька ілюстрованих Біблій та біблійних історій, розмальовок та віршиків про ангеликів недостатньо. Не побачила цього року на Форумі видавців видавництво “Книговир”, яке ще на стадії розвитку якості своїх видань.
Немає також камерного видавництва “Братське”, які видають стильні сучасні дитячі молитовники, тематичні релігійні історії.
Отже, мій суб’єктивний висновок, що найбільший асортимент для широкого загалу — у “Свічадо”, а інтелектуальні книги для більш вибагливого читача — у Видавництві УКУ, “Дух і Літера” і “Книгоноші”. Але поле для праці неоране, сіячів мало, а жнива ще повині були бути вчора.
Нагадуємо, Форум видавців у Львові триває до неділі 17 вересня.