Хочете прочитати справжній любовний роман, точніше, повість, але справжню? Про істинну любов, справжні цінності, випробування, не чувані в дешевому чтиві? Прочитайте книжку Алли Чернікової «Єва. Життя після Едему».
Наше життя – це наше життя. Створюючи людину з праху земного, Бог наділив її правом вибору, свободою. Хочеш – живи в Едемі, а хочеш...
Величезній кількості жінок та дівчат подобаються любовні романи. І навіть не через сцени кохання, які до оскоми приїлися читачу, а через дитячу мрію про справжнє кохання. Таке, де любов – одна на все життя. І найвища її краса не в багатстві чи пишноті, а в вірності. Ця істинна любов все пробачить, вона вміє пережити горе і не померти на могильному камені своєї радості, вміє вистояти в найстрашніших випробуваннях.
Звісно, там ви не знайдете голої натури, солоних жартів, хтивості, ви знайдете лише те, чого в душі шукає кожна дівчина, ще тільки усвідомивши свою роль на цій планеті, – чисту любов. Іноді заплямовану взаємними звинуваченнями, образами, горем, іноді настільки безмежну і світлу, що перехоплює подих.
Єва. Що ми знаємо про цю жінку? Короткі відомості про те, кого народила, коли хоронила. Знаємо про найбільше материнське горе – син убив сина. Знаємо про найбільше жіноче щастя – прощення, таке ж всеохоплююче, як і прокляття. І знаємо те, що Єва все життя, усі 10 століть свого життя була вірною одному єдиному чоловікові. Уявіть, як це. Пережити смерть Авеля, проклясти і випалити з серця Каїна, мучитися і побачити, таки, через багато століть свій численний рід – понад одинадцять тисяч людей. Яка жінка може ще так радіти земному багатству? А потім… побачити смерть усіх своїх дітей. Смерть від тих, хто був створений на допомогу, на служіння улюбленому творінню Отця – від ангелів, стражів, що стали нофілітами, добровільними вигнанцями з небес. Страждання і неймовірне щастя, захоплюючі пригоди, таких не вигадає жоден сучасний письменник. Ми можемо лише здогадуватися, скільки всього довелося пережити Єві на її довгому тисячолітньому шляху, для Господа – одноденному, для нас – безмежному.
В книзі «Єва. Життя після Едему» ми не знайдемо сухуватого, іноді до строгості, біблійного тексту. Нащадки перших людей наділені не лише іменами і діяннями, а описані так, що, побачивши, ми змогли б упізнати нащадків Каїна, Сифа, Іореда… Вони живі, наче жили не тисячоліття назад, а от, поруч з нами. Кожен з них живе, працює, любить, страждає. Кожен наділений своїми достоїнствами і недоліками, адже, хоч людина і улюблене творіння Творця, вона грішна. І в спокуті життя.
Жінки у цій книзі красуні. Кожна по-своєму. Хтось спокійною, світлою красою, хтось веселим і покірним характером.
Щоправда, є ще один персонаж. Хочеться згадати його, її, намагаючись не скотитися у виклад сюжету. Красуня Ноема. Єві була вже не одна сотня років, коли вона познайомилася з цією жінкою, нащадком Каїна з землі Нод. І обставини їхньої зустрічі невеселі, але варто говорити не про це. Ноема, судячи з опису, була ледь чи не найгарнішою жінкою розповіді, з яскравою, небезпечною красою, заворожуючим голосом, прекрасними зеленими очима, проте з чорною душею. Ноема прожила, на відміну від більшості діючих персонажів, дуже мало. І краса її дуже швидко змилася роками, залишаючи на обличчі й тілі лише відбитки чорноти душі.
Чудова книга, рекомендована для читання дівчат, жінок, тих, хто шукає і не знаходить відповідей у своєму серці, а також для чоловіків, адже в книзі, якщо гарно вчитатися, можна знайти відповідь на вічне чоловіче питання: чого хоче жінка?