Невпинна молитва потрібна християнину не лише для самої молитви, але щоб завдяки ній освятити кожен момент свого життя, чи то в праці, чи вдома, чи у відпустці, чи навіть вночі. І таким чином отримати більше натхнення та сил для того, щоб не лише у храмі, але і всюди де християнин знаходиться тут і тепер, бути власне християнином, тобто людиною, яка перебуває у постійному контакті з Богом.
Відвідав 9 травня презентацію нової книги, яку написав о. Василь Рудейко«Часослов двадцяти чотирьох часів». Презентація відбувалася у Львові, у двох кроках від нашого помешкання по вул. Кривоноса, у храмі бл. Климента.
Цікава концепція Часослова: він не лише для ченців, які колись власне і придумали такий спосіб освячувати добу щогодинною молитвою, але для всіх, хто бажає у будь-яку годину будь-якого дня відкрити книгу-молитовник і хвилин 8-10 помолитися. Проста мова, простий спосіб, проста, але одночасно глибока молитва. Кожний час - це вступ, подібний до «начала звичайного», псалом, тропарі і кінцева молитва. Якщо комусь не спиться вночі, можна помолитися власне і вночі.
У гарному Впровадженні до Часослова, який займає майже пів-книги, подані біблійні джерела цілодобової молитви, між іншим, понад 30 місць з Нового Завіту - з Євангелій та з Послань Апостола Павла. Трохи у Впровадженні сказано теж про апокрифічну традицію почасової молитви. І врешті, про автора і ініціатора цілодобового моління, св. Олександра Акиміта з V-го століття, який заснував теж монастир «невсипущих». В кінці книги є обширна бібліографія, яка була джерелом та допомогою для написання Часослова - як Впровадження, так і самого тексту молитов.
У Вступі до видання сказано, що традиція «добового молитовного кола» була притаманна як на Сході, так і на Заході. Крім різних монаших практик офіційної цілодобової молитви у монастирях, мені одразу пригадався приклад засновника нашого Ордену, св. Домініка, який часто молився цілу ніч. Брати підглядали за ним, і з цього вийшла після його смерті книжечка «Дев'ять способів молитви св. Домініка».
Згадав про цю практику святого колись в одній з катехез ще у 2012 році Папа Бенедикт XVI: «Святий Домінік пригадує нам, що на початку свідчення віри, яке кожен християнин повинен давати у родині, на роботі, у суспільному житті і також у спокійних хвилинах, є молитва... Хотів би ще раз звернути увагу на необхідність щоденних моментів спокійної молитви для нашого духовного життя: цей час особливо ми повинні знайти під час відпусток – мати трішки часу, щоб спробувати порозмовляти з Богом. Це буде також спосіб, щоб допомогти тим, які є поруч із нами, увійти в сяючий промінь Божої присутності, що несе мир та любов, яких усі ми потребуємо».
Власне, невпинна молитва потрібна християнину не лише для самої молитви, але щоб завдяки ній освятити кожен момент свого життя, чи то в праці, чи вдома, чи у відпустці, чи навіть вночі. І таким чином отримати більше натхнення та сил для того, щоб не лише у храмі, але і всюди де християнин знаходиться тут і тепер, бути власне християнином, тобто людиною, яка перебуває у постійному контакті з Богом.