14 червня російський диктатор висунув Україні новий ультиматум: щоб почати мирні перемовини, Україна має добровільно віддати в руки «русского миру» усю територію Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської область. Цю умову було названо «реальною мирною пропозицією».
Дослідники вже звернули увагу, що від України вимагають відмовитись від двох обласних центрів і 26 тисяч квадратних кілометрів своєї землі. Територію земель, яку Україні повинна віддати, вже порівняли з розмірами Північної Македонії, Словенії або Ізраїлю.
Але у цих територій є ще один вимір. На підконтрольних Україні територіях цих областей продовжують свою діяльність десятки релігійних громад: 94 - в Херсонській, 96 - в Запорізькій, 113 - в Донецькій і Луганській областях. Приход туди «визволителів» буде означати тотальну зачистку релігійного простору від усіх «неправославних», або «неправильно православних» релігійних громад.
Про це говорить досвід двох років «визволення», «денаціфікації» і «десатанізації», які відбуваються на окупованих територіях.
- Майже усі релігійні громади, за винятком церков УПЦ, на окупованих землях заборонені. Тільки Всеукраїнський союз церков ЄХБ втратив там 400 громад, 17% від загальної кількості в Україні. Скільки ще треба буде віддати для замирення ненажерливого диктатора?
- Церковні будівлі цих громад конфісковані. Деякі пограбовані або перепрофільовані під потреби загарбників. Деякі зачинені і занедбані. То, скільки ще храмів відберуть у громад? Скільки хрестів будуть спиляні? В скількох храмах відкриють казарми?
- Список загиблих священників за даними з різних джерел складає від 30 до 50 осіб. Скількох ще священників і вірян на цих землях буде вбито?
- Десятки священиків на окупованих територіях пройшли арешти, тортури, погрози, приниження і депортацію. Тож, ці списки будуть продовжені за рахунок тих, хто зараз служить у прифронтовій території?
- Католикам, православним ПЦУ і протестантам на цих територіях, заради яких російські православні ведуть «священную войну», точно доведеться пакувати валізи. По словам Канцлера Донецького екзархату УГКЦ на цей час на окупованій території Луганщини, Запоріжжя і Донеччини не залишилася жодної їхньої парафії. Хоча до повномасштабного вторгнення їх там діяло 13. Про Свідків Єгови і «Нове покоління», та інших, визнаних росіянами екстремістськими годі вже й казати.
- Навіть священикам УПЦ не варто розраховувати, що їх конфесійна приналежність буде гарантом безпеки. Варто нагадати що одним з священиків, якого заарештували і зараз судять росіяни, є Костянтин Максимов, священик УПЦ з міста Токмак. То, скільки ще заручників кремля стануть постійною темою міжнародних дебатів?
Ось така вона, програма «сприяння релігійним організаціям в інтеграції до російського соціокультурного простору», яку запустили в росії. Її наслідки через залякування, приниження, тотальний контроль, штрафи, арешти і депортації вже відчули на собі вже тисячі і тисячі християн України. То невже цю інтеграцію з ознаками релігійного геноциду треба буде розширювати на нові території, щоб прийшов "мир"?