28 липня 2001 року було освячено та встановлено хрест на щойно відновленому соборі святого Володимира в Херсонесі. Група українських православних вірян надіслала листа з протестом проти того, що, хоча відновлення фінансувалося з бюджету міста Києва, храм передають Московському Патріархату.
Митрополит Київський і всієї України УПЦ МП Володимир (Сабодан) очолив богослужіння, у якому також узяли участь президенти України та Росії — Леонід Кучма та Володимир Путін.
У своєму виступі Президент Кучма зазначив, що ця подія є «важливою віхою» в історії України та православ'я і виходить за межі однієї країни, торкаючись усіх православних народів, що й засвідчила присутність президента Росії Путіна. Кучма підкреслив, що духовність є одним із пріоритетів державної політики, а відновлення цього храму — одна з ознак відданості держави цьому курсу. «Жодне насильство, варварство чи сліпота не можуть знищити християнські цінності», — сказав Кучма. Він визнав, що прогрес неможливий без православної духовної основи.
Президент Путін заявив: «Ми присутні на важливій та визначній події, яка дає нам підстави говорити про те, що наші країни перейшли на новий етап своїх відносин» у духовній сфері та процесі творення. Він стверджував, що «коли ми приходимо в таке місце, все стає на свої місця». Він зазначив, що православ'я розпочалося саме з цього місця (Херсонеса) і що такі цінності, як добро, милосердя та любов, є справді тими духовними основами, які пов'язують Україну та Росію.
Перед церемонією освячення хреста Православне братство святого Андрія Первозванного звернулося до Президента України з відкритим листом щодо долі собору святого Володимира. Братство протестує проти передачі Московському Патріархату «десятків мільйонів гривень української важкої праці у вигляді собору святого Володимира в Херсонесі», оскільки цей патріархат продемонстрував свою «відсутність доброї волі» під час нещодавнього візиту Папи Римського до України.
(Детальніше про протести громадських і політичних організацій див. у матеріалі РІСУ від 23 липня).
Церемонія відбулася в день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого, а сам собор був споруджений на місці давньої візантійської базиліки, де, за переказами, у 988 році хрестився князь Володимир. Храм на цьому місці будували з 1861 по 1899 рік, а в 1920 році там розташовувався Свято-Володимирський монастир. Згодом, після вступу Червоної армії до Севастополя, у будівлі церкви було облаштовано концентраційний табір для офіцерів Білої армії, яких згодом розстріляли. У 1924 році церкву закрили за наказом Комуністичної партії Криму. Перший етап реставраційних робіт, проведених коштом Київської міської адміністрації, наразі завершено.
Матеріали для цієї статті взяті з українськомовного сайту www.ukrop.com та російськомовного сайту www.korrespondent.net.