20 липня (2 серпня за новим стилем) за Юліанським календарем Церкви східної традиції святкують день святого славного пророка Іллі. Він віддавна був дуже шанований на українських землях. Ще за князя Ігоря, чоловіка княгині Ольги, в літописі згадується храм св. Іллі в Києві.
Святий Ілля – пророк, життя якого описане в Старозавітних книгах (3 Цар 17. 1-19; 18; 21. 17-28; 4 Цар 1. 3-17; 2. 1-18. Сир. 48, 1-11). Ілля пророкував у північному Ізраїльському царстві за правління царя Ахава (874-853 роки до Різдва Христового). Ахав, бажаючи посилити своє царство, уклав політичний союз з ханаанським царем, та взяв за дружину його дочку Єзавель. Язичниця Єзавель, за підтримки царя Ахава, поширює в Ізраїлі культ бога дощу та блискавиць – Ваала — та винищує багатьох Господніх пророків, а їх залишок змушений переховуватись.
Проти язичницьких жерців, цариці Єзавелі та самого Ваала відкрито виступає пророк Ілля. Він стверджує, перед лицем Ахава, що більше не буде роками дощу в Ізраїльському царстві, й лише по слову пророка Бога Ізраїлю дощ знову впаде на землю. Викликавши царський гнів Ілля вимушений переховуватись, і рятується від смерті лиш тому, що направляє та оберігає пророка сам Бог. Через три роки, коли в Ізраїлі настав великий голод, Господь наказує Іллі повернутись до Царя та сповістити про кінець посухи.
Цар Ахав звинувачує Іллю в бідах Ізраїлю, а той, у відповідь покладає провину на жерців Ваала та знову кидає їм виклик. Показавши перед усім народом, що лише на прохання слуги Бога Ізраїлю стаються чуда, Ілля насміхається з язичницьких жерців, та користуючись підтримкою натовпу вбиває слуг Ваала. Невдовзі після цього починається дощ.
Знову Ілля має переховуватись від гніву царя, і в третій раз по наказу Господньому вертається до Ахава, в цей раз пророкуючи царю та цариці страшну смерть за гріх вбивства невинного Навота, який витривав у вірності закону Мойсея, та відмовився віддавати спадкову землю у довічне володіння царя, адже земля належить Богові. Син Ахава та Єзавелі також намагався знайти та вбити Іллю, але сам помер на власному ложі після падіння з висоти.
Ілля став головою школи Ізраїльских пророків відомої як «Пророчі Сини». Найвідданіший учень – Єлисей – бере на себе роль лідера цієї школи, після того, як подорожуючи з Іллєю, побачив як той ніби у вогненій колісниці був забраний на небо.
За своє життя Бог сотворив багато чуд для Іллі та через Іллю. В пустелі його годував ворон, а коли Ілля по наказу Господньому жив в бідної вдовиці, то у неї чудовим способом не закінчувалась олія та мука в дзбанках. Після смерті ж сина вдовиці – Ілля воскресив його силою Божою. На молитву Іллі Господь зводив з неба вогонь і водночас з тим : Ілля був самотнім пророком, втомленим від переслідувань, та того, що не бачив кінця і краю попиранню Господнього Закону, і тому він навіть просив у Господа смерті. Саме тоді Господь покликав Іллю на гору Хорив та явився йому у лагідному тихому вітерці. Бог дав Іллі віру в те, що в Ізраїлі є святий залишок мужів, які не приклоняли коліна перед Ваалом, а також, що Господь виправить беззаконня через своїх помазаників.
В книзі пророка Малахії сповіщається про повернення Іллі «перед приходом великого і страшного дня Господа», що робить його провісником Месії. Новозавітні автори, а через євангеліє від Марка і сам Ісус, повідомляють, що в дусі та силі Іллі діяв Йоан Хреститель, хоч сам він і не вважав себе Іллею. Пророк Ілля разом з Мойсеєм перебувають разом з Ісусом у часі Його преображення на Таворській Горі. Таким чином підкреслено, що Ісус більший від найбільшого в Законі – Мойсея, а так само і від найбільшого з пророків – Іллі.
Ілля – широко шанований святий в Україні з початку прийняття нашим народом християнства. Після свого хрещення княгиня Ольга побудувала Іллінський храм в селі Вибути, де вона народилася.