Державна Рада має права вищого органу адміністративного судочинства, а так як Церква Греції є державною, то позивачі намагалися добитися скасування церковного рішення у порядку, передбаченому для оскарження державних адміністративних рішень. Такий підхід до питання був відкинутий Радою як неприйнятний, а оскарження залишене без задоволення.
Речник Синоду ПЦУ єпископ Євстратій (Зоря) 11 травня у блозі на «Главкомі» прокоментував звернення промосковських організації та осіб до Державної Ради Грецької Республіки зі скаргою на рішення Священного Синоду єрархів Церкви Греції про визнання автокефалії Церкви України.
Державна Рада має права вищого органу адміністративного судочинства, а так як Церква Греції є державною, то позивачі намагалися добитися скасування церковного рішення у порядку, передбаченому для оскарження державних адміністративних рішень. Такий підхід до питання був відкинутий Радою як неприйнятний, а оскарження залишене без задоволення. Про це написав у своєму блозі на «Главкомі» Євстратій (Зоря).
«Пленарне засідання Державної Ради вирішило, що вона не має правоздатності як судовий орган контролювати рішення Священного Синоду єрархів Церкви Греції, який визнав право Вселенського Патріархату оголошувати про автокефалію Церкви України, оскільки це виключно внутрішнє церковне питання. Зокрема, пленарне засідання Ради відхилило запит «Всегрецького православного союзу» та окремих осіб, які просили скасувати рішення Священного Синоду Ієрархів Грецької Церкви, який визнав - згідно з канонічним правом - право Вселенського патріархату надати автокафалію Церкві України, а також привілей архієпископа Афінського щодо вирішення цього питання від імені Церкви Греції», - повідомив речник ПЦУ.
Він пояснив, що Державна Рада вирішила, що рішення Священного Синоду стосується внутрішнього церковного питання, а також міжправославних відносин і ці питання регулюються виключно канонічним правом, а не державними правилами і не передбачає правових наслідків для держави та обов'язків державних органів. Отже прохання про скасування є неприйнятним, оскільки воно оскаржує акт духовного змісту, який не є виконавчим адміністративним актом, тому його не може контролювати Державна Рада.