Державний секретар Ентоні Блінкен вручив Міжнародну премію за захист свободи віросповідання групі православних священиків з Литви та Білорусі, яких вигнали з їхніх церков, що є в єдності з Московським Патріархатом, за відкриті виступи з засудженням війни Росії проти України.
Про це повідомляє Голос Америки.
У повідомленні Держдепартаменту йдеться, що нагорода, яку від імені групи отримав священик Ґінтарас Сунгайла, є «визнанням їхньої мужності та прихильності просувати та відстоювати релігійну свободу в усьому світі».
«Під тиском із Москви ці дев'ять православних священнослужителів були вигнані зі своїх церков за те, що вони відкрито виступили проти російської війни в Україні», – повідомив Держдепартамент 18 січня.
П'ять священиків, отці Віталіюс Моцкус, Георгій Ананьєв, Віталіс Даупарас, Володимир Селявко та Ґінтарас Сунгайла, а також два диякони Віктор Мініотас та Іоан Овчинников з литовської єпархії РПЦ публічно засудили війну Росії проти України, за що були позбавлені сану.
Двоє священиків, отці Олександр Кухта та Георгій Рой з Білоруської Православної Церкви, яка є частиною РПЦ, так само засудили війну Росії проти України та були змушені втекти до Литви від білоруського режиму Олександра Лукашенка.
"Вони створили нову релігійну громаду в Литві, яка приймає православних віруючих, які хочуть поклонятися у свободі від впливу Москви, включаючи литовців, українських біженців та вигнанців, які рятуються від придушення в Білорусі та Росії", – заявив Держдепартамент.
Ця група бореться з російською дезінформацією та пропагандою серед православних віруючих через свій блог Ortodoksas.lt, мовиться у повідомленні Держдепу.
Цей сайт став інформаційною платформою для релігійних лідерів у всьому світі, яких було звільнено за антивоєнні переконання з пов'язаних із Москвою православних церков.
«Їхня хоробрість демонструє важливість віри, відокремленої від політики, в умовах війни та диктатури», – йдеться у повідомленні відомства.
У самій Російській Православній Церкві посилюються гоніння проти священиків, які висловлюють антивоєнну позицію навіть у найбільш обережний спосіб. Навіть сам публічний заклик до миру може стати приводом для переслідування.
Наприклад, минулого року, як писало агентство АР, 45-річного отця Івана Коваля з Росії позбавили сану за те, що він змінив у молитві лише одне слово – «перемогу» поміняв на «мир».
Коли почалася війна, більшість священиків РПЦ промовчали, побоюючись тиску з боку церковної та державної влади. Лише 300 священиків із понад 40 тисяч кліриків РПЦ підписали публічний лист із закликом до миру в Україні.
У Російській Православній Церкві пояснюють, що йдеться не про репресії проти священиків, які виступали проти війни, а про церковну дисципліну. Заступник голови пресслужби церкви Вахтанг Кіпшидзе заявив агентству АР, що священиків карають за так звану «політичну діяльність».
«Священнослужителі, які перетворюються зі священиків на політичних агітаторів і учасників політичної боротьби, вони, очевидно, перестають виконувати свій пастирський обов’язок і підпадають під канонічні заборони», – заявив він AP.
У той самий час публічна підтримка війни під заборону не потрапляє і не вважається «політичною діяльністю», - зауважує у розмові з АР координаторка правозахисної групи «Християни проти війни» Наталія Васильєва.
За даними її організації, близько 30 священиків у Росії постраждали через свої антивоєнні висловлювання.
Останній звіт Державного департаменту про релігійні свободи, виданий влітку 2023 року, критикує Москву за посилення репресій за релігійною ознакою і називає Росію державою, що «викликає особливе занепокоєння».