У роботі наради-семінару взяли участь 46 працівників структурних підрозділів обласних і Київської міської військової адміністрацій з питань етнополітики та свободи совісті, представники органів державної влади, учені.
Джерело: ДЕСС
Заступник керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров у своєму вітальному слові наголосив, що фронт Державної служби України з етнополітики та свободи совісті – один з основних у тилу, оскільки ворог прагне маніпулювати факторами релігії та міжнаціональних відносин для розхитування ситуації в Україні.
«Я хотів би, щоб тут всі діяли єдиним фронтом на чолі з ДЕСС, яка сьогодні нарощує інституційну спроможність. Тепер нам треба разом вибудовувати таку інституційну спроможність у всіх регіонах нашої держави», – зауважив Дніпров.
Своєю чергою Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчинов зазначив, що російсько-українська війна з 2014 року актуалізовувала проблеми становища національних меншин. Зокрема, на території Приазов’я воєнні дії обернулися трагедією для надазовських греків – румеїв та урумів. Ситуація цих етносів, які є складовою української політичної нації, зараз близька всім, бо люди втрачають свої домівки та об’єкти культурної спадщини, а також змушені переїздити в інші регіони.
«Люди, які здобули притулок у відносно безпечних регіонах України приносять з собою свою етнічну та релігійну особливості. І територіальні підрозділи ДЕСС повинні реагувати на ці виклики», — зазначив Немчинов.
Під час семінару учасники заслухали та обговорили 10 доповідей, які стосувалися реформи законодавства у галузі етнополітики, посилення інституційної спроможності підрозділів ДЕСС, ролі етнополітики та релігійного чинника у повоєнній відбудові України.
Про завдання ДЕСС у часи російсько-української війни говорив її голова Віктор Єленський. Він підкреслив, що головним завданням ДЕСС відтак стає консолідація релігійних і етнонаціональних спільнот навколо загальнонаціональної надідеї – перемоги над російським агресором. Тобто першочергові зусилля мають спрямовуватися і спрямовуються на максимальне сприяння релігійним і етнонаціональним об’єднанням в їхній участі в обороні країни, допомозі тилу, підтримки вимушених переселенців, населення у зонах бойових дій та на деокупованих територіях.
Під цим оглядом він докладно зупинився на питаннях підтримки широкомасштабних соціально-гуманітарних проєктів релігійних організацій, зміцнення і професіоналізації служби військового капеланства, унеможливлення використання релігії на шкоду правам і свободам українських громадян, а також – підсилення інституційної спроможності ДЕСС.
Завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Віктор Котигоренко акцентував увагу на соціальній згуртованості як чиннику повоєнної відбудови. Він зауважив, що підтримка соціальної згуртованості є умовою перемоги у війні, євроінтеграції, а також реінтеграції населення на деокупованих територіях.
Жваві дискусії викликали й подальші доповіді. Консультант з комунікацій, моніторингу та інституційного розвитку Сектору комунікацій та інституційного розвитку ДЕСС Устим Хаварівський запропонував можливі моделі найбільш ефективної взаємодії ДЕСС з підрозділами ОВА, відповідальними за реалізацію політики у сфері свободи совісті та етнополітики.
Питання щодо реформування законодавства України в галузі етнополітики та міжнаціональних відносин висвітлили заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський, а також координаторка проєкту Ради Європи Земфіра Кондур.
Ігор Лоссовський розповів про внесок Служби в імплементацію Закона «Про національні меншини», що набуде чинності у липні 2023 року. «Реформа законодавства назріла вже давно, бо чинний Закон «Про національні меншини» датований 1991. Також, відповідно до рекомендацій Європейської комісії, ми маємо завершити реформи правової бази, згідно з рекомендаціями Венеційської комісії, а також ефективно їх імплементувати», — сказав він.
За словами Лоссовського, ДЕСС зараз розробляє п’ять нормативно-правових актів, що сприятимуть впровадженню Закону: «Порядок створення та функціонування Центрів національних меншин в обласних центрах», «Порядок надання на конкурсних засадах фінансової підтримки громадських об’єднань національних меншин для виконання програм, проєктів за рахунок коштів держбюджету та місцевого бюджету», «Методологія щодо особливостей використання мов національних меншин, зокрема, але не виключно, під час надання будь-якої топографічної інформації, комунікації з органами влади, у тому числі під час надання екстреної допомоги у місцевостях, де традиційно проживають особи, які належать до національних меншин… », «Державна цільова програма для забезпечення розвитку єдності у розмаїтті національних меншин», «Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства і приведення всіх інших законодавчих актів у відповідність до нового Закону «Про національні меншини».
Координаторка проєкту Ради Європи Земфіра Кондур зауважила, що ефективна реалізація реформи законодавства щодо національних меншин, як і програми «Єдність у розмаїтті», є надзвичайно важливою для України. Водночас вона підкреслила, що ДЕСС має звернути увагу на проведенні консультації по різних аспектах реформи з національними меншинами.
«Європейська комісія проводить дуже серйозний моніторинг не лише розробки та реалізації закону або програми, вони також уважно стежать за тим, як відбуваються консультації зі спільнотами…”, — зауважила Земфіра Кондур.
У другій панелі наради-семінару учасники заходу разом з представниками Міністерства юстиції обговорили проблемні питання державної реєстрації юридичних осіб (релігійних організацій) та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що належить релігійним організаціям, в умовах воєнного стану.
На нараду-семінар також були запрошені представники Фонду державного майна, які розповіли про законодавчі аспекти та практичне втілення набуття релігійною організацією прав користування державним майном.
Працівники структурних підрозділів обласних і Київської міської військової адміністрацій з питань етнополітики та свободи совісті учасники поспілкувалися з керівницею Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного мовлення Анастасією Гудимою щодо співпраці з медіа задля зміцнення соціальної інтеграції представників національних спільнот.
25 травня на нараді-семінарі представники структурних підрозділів обласних і Київської міської військової адміністрацій з питань етнополітики та свободи совісті ділилися досвідом реалізації державної політики і забезпечення прав національних меншин у регіонах та відбудеться обговорення практичних питань взаємодії з ДЕСС.