Кабмін постановою №1279 вніс зміни до Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).
Про це інформує Судово-Юридична газета.
Уряд передбачив, що ДЕСС також:
- проводить дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації, що діє в Україні, з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій»
- розглядає питання щодо підтвердження фактів використання релігійної організації для пропаганди ідеології «русского міра»
- виносить обов’язкові до виконання приписи про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації
- надає індивідуальне погодження на відносини та/або зв’язки, та/або комунікації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена
- вивчає та аналізує проблеми розвитку корінних народів України та національних меншин (спільнот) України, а також суспільні процеси у сфері релігії
- забезпечує релігієзнавчу експертизу за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів, може призначати її тощо.
Крім того, ДЕСС проводить за участю представників громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України консультації щодо забезпечення реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.
Передбачено, що накази ДЕСС, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, виконуються, припиняють дію та оскаржуються в порядку, визначеному Законом «Про адміністративну процедуру».
Нагадаємо, у травні Кабмін прийняв постанову №541 про Порядок розгляду питання щодо підтвердження фактів використання релігійної організації для пропаганди ідеології «русского міра». Також було затверджено перелік ознак пропаганди ідеології «русского міра». Зокрема, згідно з додатком до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 9 травня 2025 р. №541, до таких ознак відносяться:
- Обґрунтування необхідності відновлення євразійського імперського простору, в якому немає місця для незалежної України, під егідою РФ
- Представлення так званої «спеціальної військової операції» як «священної війни», «протистояння бездуховному, безбожному Заходу»
- Обґрунтування територіальних претензій та російської військової агресії, знищення суверенітету і територіальної цілісності України з посиланням на спільну історію, релігійні традиції, мовну спорідненість, історичну пам’ять
- Заперечення існування української нації, української державності, права України на державний суверенітет з використанням ідей «триєдиної Русі», «триєдинства російського народу»
- Виправдання експансії Московського Патріархату на території України за допомогою аргументів про унікальність російського історичного шляху, російської духовності, особливу святість, «вселенськість» російського православ’я, одвічну боротьбу Росії із Заходом
- Виправдання придушення церковного життя в Україні, її національно-історичних релігійних традицій
- Заперечення права українських Церков на автокефалію
- Поширення ідеї про те, що будь-яке національне самоусвідомлення українців і білорусів загрожує «триєдиному російському народу», зменшує його популяцію, а тому повинно жорстоко придушуватися, зокрема із застосуванням збройних сил
- Обґрунтування російського месіанства та цивілізаторсько-просвітницької історичної ролі Росії у процесі становлення та розвитку Української держави
- Виправдання злочинів російських військових, вчинених на території України, як таких, що усувають перешкоди для здійснення особливої російської місії у світі
- Поширення та роз’яснення ідей необхідності збирання «російських земель», що не мають чітко окреслених кордонів і охоплюють всі території, на яких проживають носії російської мови чи православні віруючі
- Обґрунтування усунення перешкод, зокрема воєнним шляхом, для возз’єднання «розділеного російського народу»
У примітці до переліку зазначається, що не вважається пропагандою ідеології «русского міра» використання відповідних ідей у наукових, дослідницьких, освітніх, аналітичних цілях, якщо такі дії не мають на меті поширення чи підтримку відповідних ідей.