Дитячий омбудсмен і лідер "України без сиріт" закликають "християнізувати" дитяче правосуддя

Руслан Малюта пропонує також знайти іншу назву тій комплексній системі правосуддя щодо дітей і сімей, яку потрібно запровадити в Україні, оскільки термін «ювенальна юстиція» вже занадто скомпрометований в очах багатьох християн.

"Християнське розуміння дитини і сім'ї не перешкода, а сходинка до створення в Україні справедливої ювенальної юстиції". Таке переконання нещодавно висловив Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко під час Східноєвропейського міжконфесійного саміту священнослужителів "Захисти сироту - зміни майбутнє", повідомляє портал "Релігія в Україні".

Він підкреслив: "Церква може бути не тільки учасницею, а і натхненником створення цієї благої справи в найвищих інтересах дитини".

Президент Альянсу "Україна без сиріт" Руслан Малюта, коментуючи пропозицію Юрія Павленка, заявив, що Альянс не схиляється до підтримки якоїсь конкретної моделі ювенальної юстиції в Україні. Він нагадує, що багато українців висловлюють небезпідставні побоювання, що в Україні буде запроваджена ювенальна юстиція саме західного зразка, окремі положення якої є досить суперечливими з точки зору християнської моралі та біблійного підходу до питання прав батьків та дітей. Але, каже він, наразі в Україні мова не йде про сліпе запровадження західних норм, а швидше про напрацювання власної моделі правосуддя щодо дітей та сімей. Тому християнам зараз потрібно не стільки протестувати проти якоїсь міфічної «ювенальної юстиції», вважає пан Малюта. Їм варто брати активну участь у розробці української системи правосуддя, яка буде враховувати християнські норми та цінності та буде працювати на збереження і зміцнення родини, в той же час маючи ефективну процедуру захисту дитини, якщо їй загрожує небезпека.

"Потрібно пам’ятати, що навіть норми законодавства України,  які вже діють, є далеко неоднозначними в цьому відношенні, - каже Руслан Малюта. - Хочу нагадати, ніяк це не коментуючи, що законом України вже давно заборонене будь-яке фізичне покарання дітей. Також у нашій країні щороку тисячі дітей вже вилучаються з сімей, і часто тому, що це дійсно необхідно. Але нерідко таке трапляється і як результат некомпетентності та упередженості відповідних службовців. Тож якщо компетентні християни зокрема, та християнська спільнота в цілому, не прикладуть наразі зусиль для напрацювання потрібної моделі, в Україні дійсно можуть з’явитись дивні, з позиції християнських цінностей, норми. Поки, на жаль, я не бачу такого діалогу між урядовими органами і представниками християнської спільноти. Все обмежується тільки загальними деклараціями."

Руслан Малюта пропонує також знайти іншу назву тій комплексній системі правосуддя щодо дітей і сімей, яку потрібно запровадити в Україні, оскільки термін «ювенальна юстиція» вже занадто скомпрометований в очах багатьох християн.

В будь-якому разі, яка б справедлива система правосуддя не була встановлена в Україні, її ефективність все одно буде залежати від компетентності та людських якостей людей, які в ній працюватимуть. Тож саме християнам Руслан Малюта пропонує ставати соціальними працівниками, керівниками соціальних служб, суддями, прокурорами, працівниками відповідних Міністерств, і відповідально та посвячено працювати там на захист сімей та дітей.