Що для нас сьогодні означають свята? Це додаткові вихідні чи дні пам’яті?
Що для нас сьогодні означають свята? Це додаткові вихідні чи дні пам’яті?
Свята своїми початками сягають давніх історичних і релігійних подій та відіграють велику роль у сучасному суспільстві міст і селищ. Колись свято було тісно пов’язано зі священним світом Божества. Це був немов прорив у часі людського світу, який повертав до прапочатків і вічності. Час свята відрізняється від буденного – це збереглось й досі у світських святах. Позначка на календарі вирізняє дату як особливий день року. Найвиразніше це простежується в святкуванні Нового року, який є своєрідною втечею від буденності до казкового світу мрій. Поняття історії народилось в юдео-християнському світі, а свято стало згадкою важливої історичної події як конструктивної складової суспільства. Воно мало на меті поєднати разом спільноту у святкуванні визначної події. Тому свята об’єднують певні спільноти і групи людей. Слово «свято» невипадково пов’язане зі словами «святе» і «священне». Свято є своєрідною скарбницею цінностей – орієнтирів життя даного суспільства.
Свята можуть втрачати своє значення, тоді вони стають просто вихідними, або для них намагаються віднайти новий зміст. Так, зокрема, є деякі спроби зберегти 9 травня, наголошуючи його зв’язок з загальнолюдськими цінностями – захистом життя, боротьбою за вітчизну, відвагою тощо. Однак, цей день, як одна з трагічних сторінок для українського народу, може радше перетворитись на річницю пам’яті жертв війни і тоталітарних режимів. Майже «переформатованим» є профспілкове свято 1 травня, яке у різних містах набирає свого забарвлення. Наприклад, у Євпаторії відкривають літній сезон, а у Львові відзначають день батяра. Так само простежується спроба очистити Міжнародний жіночий день від радянського забарвлення і перетворити на свято краси і весни. Натомість нове свято Дня незалежності не набуло ще повного осмислення і значення та більше асоціюється з масовими гуляннями на Майдані. Останнім часом стають популярними різні фестивалі, зокрема Країна мрій та інші етнофести, які можуть стати новими культурними знаками українського культурного простору.
Свята поділяються на знаки пам’яті та забуття. Днями забуття вони стають, втрачаючи своє первісне значення і перетворюючись просто на вихідні, можливість втекти подалі від проблем повсякденного життя. Подеколи це час вирушити у подорож аби перезавантажитись. Можливо тому й відіграє таку значну роль алкоголь. Тоді це просто «празник» у церковнослов’янському значенні слова «празнувати», бути вільним від праці. Свято слід відрізнити від святкування з якоїсь нагоди або просто від приємної події. Свято має бути добровільним – це його неодмінна риса – адже всілякий примус вбиває святкову атмосферу. Адже радість свята має осяювати потім повсякденність, а цінність, яку воно наголошує, наповнює суспільство значенням – є її своєрідною візиткою.