Незвичний подарунок до дня Святого Миколая підготували учням Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №100 учні Винниківської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату – записали аудіокнигу для незрячих дітей «Абетка професій». Презентація цієї аудіокниги відбудеться 13 грудня о 13.00 у Центрі імені Митрополита Андрея Шептицького за адресою м. Львів, вул. Козельницькa, 2a.
Незвичний подарунок до дня Святого Миколая підготували учням Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №100 учні Винниківської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату – записали аудіокнигу для незрячих дітей «Абетка професій». Презентація цієї аудіокниги відбудеться 13 грудня о 13.00 у Центрі імені Митрополита Андрея Шептицького за адресою м. Львів, вул. Козельницькa, 2a.
Про це повідомила одна з організаторів журналістка, письменниця Олена Лань, колишня львів’янка, яка зараз мешкає у Празі (Чехія), інформує ZIK.
Абетка містить твори 29 сучасних українських авторів з 17 міст, які проживають не тільки на території України, а й в Чехії та Македонії. Це 20 реалістичних новел та 9 казок, які знайомлять юного слухача з найрізноманітнішими професіями: від двірника до конструктора космічних літальних апаратів.
Повний перелік виглядає так: архітектор, балерина, бджоляр, бібліотекар, військовий, вчитель, геолог, гірник, двірник, дресирувальник, еколог, електрик, зварювальник, квітникар, конструктор космічних літальних апаратів, кравець, кухар, лікар, льотчик, металург, механік, модельєр, музикант, провідник потягу, слюсар-сантехнік, столяр, хімік, штукатур.
Упорядником книжки, яка існує і в електронному форматі, є письменниця з Дніпра, лауреат Міжнародної літературної премії «Сад божественних пісень» ім. Григорія Сковороди Еліна Заржицька. Вона прагнула допомогти школярам створити цілісне уявлення про професійний світ сучасної людини. Учні винниківської школи-інтернату наблизили цей світ тим, для кого він у певних виявах є недоступним.
«Між собою ми називаємо цей проект «Побач серцем», – коментує вихід аудіозбірки ініціатор її запису, директор винниківської школи-інтернату Лілія Свистович. – Незрячі діти є повноцінною частиною сучасного світу і повинні в ньому орієнтуватися. Як полегшити їм цей процес? Звичайно, через казку, до того ж казку сучасну. Через цікаву історію, яка прийде до них з голосом такої самої дитини, як вони. Озвучувати абетку в нас хотіли всі, виник справжній ажіотаж, але було потрібно тільки 29 акторів. Врешті таки вдалося сформувати робочу групу – віком від 10 до 16 років. Нас, вчителів, просто вразило, наскільки творчо та відповідально поставилися діти до цієї роботи. Як не очікувано розкрилися їхні таланти: в кого акторський, в кого радіожурналіста».
«Такого подарунку в нас ще не було,- розповідає директор Львівської спеціальної загальноосвітньої середньої школи-інтернату № 100 Віталія Середа. – Тобто за останні два роки ситуація з аудіокнижками та книжками шрифтом Брайля для незрячих значно покращилася. Щодо художньої української літератури зокрема. Але щоб діти записували аудіокнижку для нас самі, та ще й на таку корисну тему – справді вперше. У нашому інтернаті – 80 учнів. Молодші залюбки читають Брайлем та слухають озвучені твори, а от старші віддають перевагу саме аудіокнигам, бо активно користуються сучасними ґаджетами. Вони звертають увагу на найменші деталі аудіозапису: музику, шумові ефекти, оскільки відсутність зору компенсується організмом шляхом неабиякого розвитку слуху. Попри деяку відмінність у способах сприйняття дійсності, у наших учнів немає жодного відчуття відокремленості від суспільства. Вони активно спілкуються із зрячими дітьми. Впевнена, що на презентації «Абетки професій» подружаться і з винниківцями».
Рекомендації щодо музичного фону «Абетки професій» розробляли голова ГО «Всеукраїнська асоціації музикотерапевтів» Ольга Безклинська та її заступник Людмила Глущенко.
«Правильно підібрана музика може мати величезний лікувальний терапевтичний та психологічний ефект, – розповідає Ольга Безклинська. – Я не раз переконувалася в цьому, працюючи, наприклад, з дітьми-аутистами. Неабияке значення має вона і для незрячих, в яких слух є компенсаційно загостреним. Звичайно, найбільш лікувальною є класика, твори композиторів віденської класичної школи: Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. Бетховена та представників бароко: Й.С.Баха, Г.Ф.Генделя, А.Вівальді. Для нас, українців, безперечно лікувальними є народні пісні, в яких закодована сила нашого виживання. Вони співзвучні нам на генетичному рівні. Тільки нічого з цього підкласти під казки виявилося неможливим, крім полегшених етнічних мотивів. Цей музичний матеріал був настільки сильним та самодостатнім, що повністю забивав текст. Відтягував на себе всю увагу. Довелося зупинитися на фонових мелодіях, що тільки підсилюють настрій твору. Ну, а завдання втілити це все на практиці лягло на плечі талановитого звукооператора та звукорежисера Валерія Підпалюка».
Валерій Підпалюк, звукооператор, звукорежисер, директор винниківської студії звукозапису ГО «Грейп» під час запису аудіозбірки рішуче виставив за двері студії усіх «зайвих» наставників. «Для мене було важливим, щоб діти прочитали ці твори так, як САМІ вважають за потрібне, – зазначив він. – Без жодного стороннього впливу. І скажу відверто, серед них були справжні перлини. Наприклад, шістнадцятирічний Роман Чемерис, який начитував новелу «Найзвичайнісінький кравець» Людмили Сердюковської з Дніпра, має дуже цікаву тембральну постановку голосу, незаміниму у записі реклами та аудіороликів. Обов’язково залучатиму цього хлопця до інших наших проектів. А десятирічна Тамара Літовченко, яка читала казку про лікарів, – майбутня ведуча концертів, це одразу видно. Її емоції били через край, та я й не збирався їх приборкувати. Дехто, звичайно, перехвилювався – слово чи речення доводилося переписувати по кілька разів, але я заспокоював: «Не важливо, скільки часу ми тут проведемо. Можеш навіть вийти на вулицю подихати повітрям, все одно все запишеться та змонтується якнайкраще. Все вийде».
Головний герой новели «Найзвичайнісінький кравець» Денис є однолітком Романа Чемериса, йому 16. На початку твору він дуже соромиться «не чоловічої» професії тата, оскільки його друзі відверто кепкують з цього приводу.
«Так задумувалося від початку, щоб ми були одного віку, – розповідає Роман Чемерис. – У Дениса такі самі уподобання, він підсміюється з батька, бо на нього так впливає суспільство і, за великим рахунком, абсолютно не підпадати під його впливи – нереально. На мене воно впливає також, але рівно доти, доки я не маю протилежної точки зору. Якби я дозволяв під корінь обрубувати усі свої переконання, я б не розвивався. Втім відкоригувати їх можу. Своє майбутнє я пов’язую із залізницею, хочу стати інженером, конструювати залізничні шляхи, а ще мрію стати гумористом. Як хобі. В наш час не обов’язково мати професійну акторську освіту, щоб самовиразитися у цій сфері. Головне – креативність. До речі, мій батько працює на залізниці механіком, але для мене у ньому головне зовсім не це. А те, що він просто є, людина, яка завжди зі мною. Я не знаю, як можна називати причини, через які ви любите своїх батьків».
Центр імені Митрополита Андрея Шептицького УКУ у Львові надав залу для передачі оригінального подарунка абсолютно безкоштовно. « Український католицький університет вже давно співпрацює з інтернатом у Винниках, це не перший наш спільний проект, – розповідає Іванна Могиляк, заступник керівника відділу студентського життя Українського Католицького Університету у Львові. – Відвідують наші студенти і Львівську спеціальну загальноосвітню середню школу-інтернат № 100, яка розташована з нами по сусідству. Адже для нас це стало чудовою нагодою долучитися до доброї справи, яка об’єднає дітей обох закладів, нагодою стати частиною такого незвичного подарунка до Дня св. Миколая. Аудіокнига для незрячих, озвучена їхніми ровесниками, – чудова ідея. Це унікальна можливість поділитися емоціями від оточуючого світу з тими дітьми, які не можуть його побачити, але можуть відчути. Можливість пережити разом неповторні моменти».
Під час презентації з учнями інтернатів зустрінуться дніпровська письменниця, упорядник книги Еліна Заржицька (автор казки про сантехніка, «Як у cтарого Крана голова розболілася») та її колега з Дніпра, письменниця Наталія Дев’ятко (квітникар, «Квіткова королівна»), а також четверо львівських письменників, чиї твори увійшли до аудіозбірки: Андрій Бачинський (архітектор, «Хочу чудити чудеса»), Любов Відута (вчитель, «Як народжуються мрії»), Ярина Коваль (дресирувальник, «Білий танець») та Олена Лань (двірник, «Дворовий»). Уривки з їхніх творів прозвучать у повній темряві, що занурить юних акторів у світ тих, для кого вони готували свій подарунок.