Відповідну програму Церква напрацьовує за німецьким прикладом. Експерти дивляться на це скептично.
За його словами, вже створено робочу групу, на жовтень вона має виробити і запропонувати комплекс заходів, до яких вдасться духівництво, працюючи над проблемою проявів агресії і взаємної нетерпимості.
Натомість представники Римо-КатолицькоїЦцеркви у Польщі вже заявили, що розробили цілий цикл релігійних занять і проповідей для учнів шкіл та парафіян, де вчитимуть паству не насміхатися над суперниками, не піддавати сумніву рішення суддів і інше. Приміром, на заняттях "Спортсмен – свідок віри" лектори розповідатимуть біографію футболістів, які є практикуючими католиками
Коментуючи цю ініціативу, історик та громадський діяч Ярослав Грицак зазначив, що роль Церкви в українському суспільстві, поза сумнівом, є важливою, але питання у тому, чи почують ці настанови молоді люди, які вдаються до насильства на стадіонах. "Екстремісти з фанатського середовища до храмів не ходять і до школи вже теж, а повчання батьків мало що дасть", – пояснює Я. Грицак. Для таких осіб є інші, сильніші чинники – Москва, Донбас і націоналізм.
А, як відомо, УГКЦ ніколи не мала добрих стосунків з українським націоналізмом, каже історик. І веде далі, інша справа у Польщі, там є католицький фундаменталізм, що має багато спільного з екстремізмом, а тому у польському суспільстві такі духовні проповіді можуть мати вплив на агресивних вболівальників, припускає Я.Грицак. А от на українцях це навряд чи спрацює.