До Верховної Ради внесено проект змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», який стосується зміни релігійними громадами підлеглості релігійним центрам.
До Верховної Ради внесено проект змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», який стосується зміни релігійними громадами підлеглості релігійним центрам.
Ініціаторами цього законопроекту за № 4128 виступили Віктор Єленський, Світлана Войцеховська, Павло Кишкар та ще 4 народні депутати, повідомляє Інститут релігійної свободи.
За задумом авторів, законопроект розроблено “з метою забезпечення представників релігійних громад правом на свідомий вибір та вільну і безперешкодну зміну підпорядкованості релігійним центрам для задоволення своїх релігійних потреб і гідного виразу релігійних почуттів”. Пропоновані зміни покликані “унормувати процедуру зміни приналежності релігійних громад діючим в Україні і за її межами релігійним центрам (управлінням)”.
Така ініціатива вже викликала критику Української Православної Церкви (в єдності з Московським Патріархатом), представник якої висловив побоювання щодо використання цих змін задля спрощення передачі храмів під час переходів православних громад з юрисдикції Московського патріархату до УПЦ Київського Патріархату.
“На практиці це буде виглядати наступним чином – на загальних зборах віруючих громадян (парафіяльних зборах) зможуть бути присутні інші особи, які не належать до релігійної громади, але при цьому матимуть право голосу і зможуть приймати або змінювати статут релігійної громади”, – заявив протоієрей Олександр Бахов, голова Синодального юридичного відділу УПЦ.
З іншого боку, на думку експертів ІРС, складнощі можуть виникнути у діяльності тих релігійних громад, статути яких передбачають фіксоване членство, зокрема у протестантських (євангельських) церков, або делегують право внесення змін до статуту іншим керівним органам – парафіяльній раді, раді старійшин, братській раді тощо.
“Як приклад, рішення про зміну конфесійної належності релігійної громади зможуть приймати не загальні збори її членів, а стороні особи, які час від часу або раніше відвідували її загальнодоступні богослужіння. Наслідком можуть бути ситуації, коли органам реєстрації доведеться вирішувати: чи брати до уваги рішення, прийняте відповідно до зареєстрованого статуту релігійної громади або відповідно до законодавчих змін. З цією ж проблемою можуть зіткнутися і суди”, – зауважив юрист Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи, член Експертної ради при Міністерстві культури України.
Як нагадують в ІРС, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» (Заява № 77703/01) зазначено:
“Суд нагадує, що релігійні об'єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказує, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів”.
Наразі законопроект № 4128 очікує попереднього розгляду парламентським Комітетом з питань культури і духовності.