Християнська релігія свого часу принесла у варварську Західну Європу культуру і моральність, які стали основою Європи теперішньої. Таку думку в коментарі Укрінформу висловила доктор історичних наук, професор та завідувач кафедри історії НаУКМА Наталя Яковенко.
"Християнство створило Європу - це поза сумнівом, тому що християнство принесло у варварську Західну Європу, починаючи з VI і завершуючи так званим новим християнством на теренах Русі, Польщі, Угорщини і скандинавських країн у X-XI століттях, середземноморську культуру, яка є колискою європейської культури", - сказала Яковенко.
Вона уточнила, що передусім ідеться про писемну культуру і певну суму моральних цінностей, зокрема кодекс поведінки доброго християнина, що мало змінився й до сьогодні.
"Звичайно, цей кодекс важко приживався, бо варвара важко привчити відразу не вбивати ближнього, а прислухатися до його потреб і погодитися з думкою, що його треба любити як самого себе. Очевидно, що й досі це залишається ідеалом", - вважає професорка.
За її словами, новий кодекс поведінки християнина змінив суть взаємин між людьми. Це відбувалося дуже поволі, з великими труднощами, але церква - і так звана латинська католицька, і православна східна, дуже активно боролася за втілення цих ідеалів.
Другим великим здобутком християнства Яковенко назвала освіту і книжність.
"Ні в середньовіччі, ні в ранньомодерний час аж до початку 18-го сторіччя - до того, як відбулася секуляризація, звільнення від впливу церкви - освіти поза церквою не існувало. Перші університети - це спільні зусилля церкви і почасти окремих міст чи королівської влади, яка в цьому була зацікавлена, перші школи виникли при кафедральних соборах і на латинському заході, і в Русі. І надалі церква завжди, повторюю, аж до кінця 17-го початку 18 сторіччя була стрижнем, на який нанизувалася освіта", - підкреслила завідувач кафедри історії НаУКМА.
Вона додала: це не означає, що освіта була виключно церковною в тому сенсі, який ми сьогодні у це вкладаємо, просто сам поштовх до неї ішов від церкви, бо вона потребувала освічених людей.
"Царина освіти, книжності - це абсолютно царина церкви. Якщо взяти як приклад Україну, то загальновідомо, що поява Острозької академії стимулювалася тим, що треба було видати Острозьку Біблію в чистій редакції на підставі багатьох списків. Поява і діяльність братських шкіл так чи інакше завжди була зав'язана на церкві. Також загальновідомо про Києво-Могилянську колегію, а потім академію, хто був її ініціатором і хто в ній викладав", - зазначила Яковенко.
Історик акцентувала увагу й на тому, що і книгодрукування започаткували з огляду на потребу друкувати літургійні книги, а в 16-му сторіччі воно стало масовим по всій Європі, бо підштовхувалося релігійними суперечками між протестантами й католиками.
Окрім того, зазначила Яковенко, від церкви пішло проповідництво - "блискуча форма оприявлення думки, риторики, уміння говорити і переконувати".
"Отже, якщо підсумувати, то християнська церква - байдуже, чи це християнство католицьке, латинське, чи якогось протестантського різновиду - це основа теперішньої Європи", - підсумувала професор.