ХІV Міжнародна наукова конференція «Могилянські читання» на тему «Мазепинська доба в культурі України» завершила роботу 4 грудня.
З нагоди 370-річчя народження і 300 – річчя смерті Івана Мазепи у стінах Національного Києво-Печерського історико-культурному заповідника відбулися «Могилянські читання», на яких обговорювали визначну роль гетьмана як у політичній, так і в культурній розбудові держави того часу.
Як зазначив у вітальному слові ректор Київської духовної академії та семінарії архиєпископ Бориспільський Антоній (УПЦ), першій хроністи, історики Русі писали історичні спогади не заради лише минулого, а для того, щоб майбутнє нашого народу збагатити доробком багатьох поколінь, тому на істориках сучасних лежить відповідальність дослідити цей скарб. «Для того, щоб зрозуміти значення мазепинської доби в історії, треба провести глибоке дослідження всієї спадщини», – наголосив він.
На конференції з доповіддю на тему «Відкриття невідомих сюжетів у капелі Івана Мазепи в Софії Київській» виступила професор Надія Нікітенко. «Увагу дослідників привернула унікальна пам’ятка, що виникла за часи Мазепи та на його замовлення», – повідомила доповідач. «Мазепинський» ансамбль – своєрідний, архітектурний витвір, що передає колорит гетьманщини. Концепція «Київ – Другий Єрусалим», як зазначає професор, виникає саме за часів гетьмана Мазепи.
Представники «Софії Київської» в особі її генерального директора Нелі Куковальської розповіли про нові дослідження поховання з саркофагу Ярослава Мудрого. «Ми плануємо провести антропологічні, медичні дослідження – дізнатися про психічні особливості, чим людина харчувалася, визначити актуальну проблему етнічного походження Ярослава Мудрого, кількість його шлюбів, відтворити риси обличчя, –поділилася планами Н Куковальська. – На наступних могилянських читаннях ми доповімо про наші дослідження».
Доповіді конференції охоплювали широке коло тем – історіографія образотворчого мистецтва мазепинської доби, історіографія історії Церкви, мистецькі ідеї Івана Мазепи в архітектурі, українські стародруки мазепинської доби тощо.
Наприклад, російський дослідник, заступник директора Калузького обласного художнього музею Василь Пуцко ознайомив учасників із специфікою українського іконопису 1700 року. «Українські майстри виконували замовлення як для католиків, так і для православних, зазначає у доповіді мистецтвознавець. – Тодішній іконопис поєднував у собі риси європейської гравюри та візантійської традиції».
Загалом засідання конференції відбувалися в 5 секціях: історичні, історіографічні та філософські дослідження; мистецтвознавчі аспекти вивчення сакральних пам’яток; археологічні дослідження; музейна справа та музейна педагогіка і охорона пам’яток та реставрація.