Український народ належить до релігійної нації: майже 90 відсотків населення ототожнюють себе з певними релігійними конфесіями або течіями і лише близько 10 відсотків називають себе атеїстами чи агностиками.
Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто заявив, що релігія завжди була пов`язана з суспільними цінностями та нормами. Для прикладу він навів "Десять Божих заповідей". Включення до соціологічного дослідження широкого кола питань, які виходять за межі теології, на його думку, "дає можливість розглянути зв`язки релігії з деякими іншими сторонами суспільного життя і краще зрозуміти її роль у суспільстві". На його думку, нинішнє соцдослідження, в якому стояло питання про щастя в житті людини, довело, що віруючі люди набагато щасливіші, ніж невіруючі.
Релігійність людини залишається одним з найбільших соціальних феноменів, які потрібно досліджувати на високому науковому рівні. У цьому переконані і учасники дослідження - старший викладач кафедри соціології НаУКМА Олена Богданова та науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України Максим Паращевін. Згідно з їхніми науковими висновками Україна постає як релігійне суспільство, де можна вільно сповідувати і реалізовувати свої духовні потреби, незалежно від національності.