Пам'ятний курган із сірим гранітним хрестом поставлено перед входом до Мироносицького кладовища в Лебедині, поблизу якого в 1708-09 рр. було поховано сотні закатованих українських козаків.
На Сумщині, у старовинному козацькому місті Лебедин 20 жовтня 2013 р., після 20-річних домагань, було встановлено пам’ятник закатованим тут за наказом Петра І понад 900 козакам-мазепинцям. Пам'ятний курган із сірим гранітним хрестом поставлено перед входом до Мироносицького кладовища, поблизу якого в 1708-09 рр. було поховано сотні закатованих українських козаків.
Встановлення пам’ятника було здійснене з ініціативи та стараннями почесного громадянина Лебедина, письменника, краєзнавця, історика та етнографа Бориса Ткаченка та його сина, колишнього голови Лебединської райдержадміністрації Максима Ткаченка. Освячення пам’ятного хреста та поруч встановленої невеличкої каплички здійснило місцеве духовенство УПЦ (МП), яке відслужило на місці події панахиду за загиблими 305 років тому українськими козаками.
На цьому місці майже 250 років знаходилася велика братська «Могила гетьманців», де було поховано понад 900 козаків-мазепинців, жорстоко закатованих протягом 25 листопада (6 грудня) - 26 грудня 1708 р. (6 січня 1709 р.) в центрі міста Лебедина, на майдані коло церкви Преображіння Господнього. У цей час в Лебедині знаходилася ставка Петра І. За його наказом князь О.Д. Меншиков тут чинив слідство і суд над козаками і місцевими мешканцями, що підтримували гетьмана І.Мазепу під час війни зі шведами. Прізвища козаків, закатованих в Лебедині та їх точна кількість, до-сьогодні остаточно не встановлені. Проте усі відомі джерела повідомляють, що саме тут російськими військами було піддано нелюдським тортурам і закатовано понад 900 козаків-мазепинців.
Як засвідчують джерела, тортури були різними: колесування, четвертування, саджання на палю. Найлегшим вважалося повішення та відтинання голови. Смерті передували канчуки, батоги та розпечене залізо, яким повільно водили по тілу козаків. Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього Мироносицького кладовища. Петром І на місці поховань було заборонено ставити хреста та наказано вивозити сюди дохлу худобу. Пізніше місце поховання страчених козаків назвали «Гетьманським кладовищем», а місцеві мешканці насипали в пам’ять про полеглих високу могилу – більше 20 метрів у довжину і ширину та 4 метри у висоту. Козацьку могилу доглядали лебединці, правили тут панахиди, саджали квіти. У дореволюційний час на могилі були хрест і огорожа. В радянські часи вона була зруйнована і лише тепер, після довготривалих домагань, місцевим ентузіастам на 305 роковини таки вдалося встановити у Лебедині пам’ятник закатованим тут понад 900 козакам-мазепинцям – борцям за волю України.
Водночас, як повідомив Борис Ткаченко, місцева громада не полишає надій, що у Лебедині у центрі міста, на місці самих катувань і страт українських козаків, також буде встановлено пам’ятник. Як прокоментував уродженець Лебедина історик Сергій Шумило, «це місце, як і Берестечко, є священним в нашій історії, адже воно рясно полите кров'ю українських мучеників. І воно мало б вшановуватись всією Україною, до цього святого місця у вільній Україні мали б здійснюватись загальнонаціональні прощі-паломництва... Сподіваюся, що колись таке все ж відбудеться».
Таку ініціативу підтримала й українська співачка Оксана Білозір. У своєму привітанні вона написала: «Я щаслива за відмолені нескорені душі козацькі! Царство Небесне і вічная пам'ять! Маємо ще один маршрут, куди хочеться поїхати, щоб помолитися і схилити свою голову». Про це інформує Громадський простір.