Вісім років тому в ці дні Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир вкотре не на словах, а на ділі довів, що ми відкрита Церква і ми – зі своїм народом! В ніч на 30 листопада 2013 року студенти, побиті «Беркутом», шукаючи прихистку від збройного силового розгону цілком мирної акції протесту прибігли до Михайлівського собору.
Про це написав у Фейсбуці Митрополит Епіфаній, згадуючи тодішні події:
"Налякані, побиті, розгублені вони стукали у двері – і їм відчинили. Бо ж Священне Писання говорить: «Просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Лк. 11: 9). Тоді наш Золотоверхий собор став надійним укриттям для протестувальників: тут вони могли сховатися від кийків, отримати необхідну допомогу, а головне – духовну підтримку в непрості часи.
Цей собор став не лише місцем молитви, але й місцем захисту та допомоги потребуючим, істинним домом Божим, втіленням справжньої християнської любові, яка проявляється в любові до ближніх. І тоді, не замислюючись про можливі наслідки, а слідуючи за покликом серця і вченням Господа нашого Ісуса Христа, братія Михайлівського монастиря, духовенство і студентство Київської православної богословської академії цілодобово були поруч з активістами, допомагаючи їм тут, у храмі Божому, ніби у фортеці, відновити сили, зібратися з думками, зміцнитися духовно, морально і психологічно. Аби далі захищати та відстоювати не лише свою, а й нашу з вами свободу і гідність.
Згадуючи ті події сьогодні, маю дуже багато різних думок і почуттів. Насамперед, відчуваю вдячність – Богові й людям. Богу за те, що допоміг нам всім тоді вистояти, чув наші молитви і невидимо, але відчутно допомагав українському народу захищати свої права. Вдячний усім активістам, які не за чиїмось наказом, а за покликом серця виходили тоді на Майдан, які свідомо йшли на самопожертву заради інших. Відчуваю також гордість за наш народ, за його єдність, силу духу, готовність попри все захищати правду і справедливість. А ще – за його віру, віру в Бога та в людей, в перемогу Істини, добра і світла над темрявою.
Сьогодні Свято-Михайлівський Золотоверхий собор – головний кафедральний храм єдиної помісної Православної Церкви України, національна святиня, яка несе благодатний дух заступництва крізь віки. Двері нашої Церкви відкриті для всіх".