Created with Sketch.

Експерт про Крим: б’ються міфи, а страждають люди

14.03.2014, 12:19

Крим притягує погляди усієї світової спільноти. Хоча зараз конфлікт отримав зовсім інше значення, лишається й певний релігійний контекст, який може мати свій вплив на перебіг подій. Про це розповідає ісламознавець, релігієзнавець, кандидат філософських наук Денис Брильов.

Крим притягує погляди усієї світової спільноти вже тиждень та змушує самих українців переусвідомити себе як єдину державу. Хоча зараз конфлікт отримав зовсім інше значення, лишається й певний релігійний контекст, який може мати свій вплив на перебіг подій. Про нього РІСУ поспілкувалась з ісламознавцем, релігієзнавцем та кандидатом філософських наук Денисом Брильовим.

Загалом не можна казати про відчутний релігійний компонент конфлікту в Криму, якісь прояви релігійності скоріш відносились до ширшої проблеми самоідентифікації людей. Однак відкидати, що релігійна самоусвідомленість може вплинути на перебіг подій, особливо з боку мусульман, не можна. На сьогодні, наприклад, якщо дивитись на присутність Росії в інформаційному просторі, то вона виступає як сторона конфлікту. При цьому зараз серед більшості мусульман поширена думка, що в Росії їх переслідують. Тобто в РФ у мусульман є великі проблеми, тому з цієї точки зору можна якраз сказати, що цей фактор, як релігійний, може вплинути на консолідацію проти Росії. Там дійсно присутні проблеми у зв’язку з релігійною політикою, особливо з такими діячами як Чаплін. Там багато перегинів по відношенню до ісламу. І це може використовуватись як аргумент для того, щоб залучити до конфлікту мусульман.

Не забуваймо, що у Криму спершу відбулось протистояння кримських татар проти проросійськи налаштованих діячів. Це найцікавіше, що вони кричали «Слава Україні, Аллаху акбар» і після цього закликали йти на захист церков, мечетей та синагог. Тобто в них актуалізувались у свідомості саме суспільні міфи релігійного плану, які полягають в тому, що в мусульман є проблеми з іновірцями. І татари несвідомо відчувають себе частиною цього міфу, тож реакцією було показати, що ми «не такі».

Взагалі ж Майдан вплинув на соціум так, що люди намагаються себе показувати кращими, ніж вони є (принаймні – були), більш вихованими, толерантними, Я просто не знаю як довго це триватиме, скоріш за все, що не дуже, на жаль. Так і тут – ми кращі, ніж нас намагаються представити. От нам приписують, що ми антисеміти, а ми насправді підемо захищати синагоги.

Про чіткий релігійний компонент важко щось казати, там присутня проблема самоідентифікації, ідентифікаційний конфлікт. Тим паче, що у татар в першу чергу постає історично-національна проблема з Росією, тому що їх депортували свого часу. І те, що вони відчувають – це неприйняття російського сценарію, тому вони не підуть за них. Навіть тут бажаючі можуть, наприклад, використовувати аргумент того ж  Рамзана Кадирова, що він, мовляв, навпаки стає на захист прав мусульман. Але він має скоріш символічне, ніж реальне відношення до сучасного ісламу в Росії. Справа в тому, що йде бійка між міфами, яка призводить до практичних наслідків. Б’ються міфи – страждають люди. Особисто я релігійного фактору  там не бачу, він може вплинути хіба що на сам перебіг конфлікту. Те, що ми сприймаємо за релігійний компонент – це ідентичність. Зрозуміло, що татари не підуть під Росію – і не тому, що вони мусульмани. Бо депортували їх не як мусульман, а як кримських татар.

Денис БРИЛЬОВ,

кандидат філософських наук, релігієзнавець

Читайте також