Exodus, на вихід! Чому у США закрилось амбітне служіння ЛГБТ-спільноті з 37-річною історією
В американських геїв справжнє свято. Заснована у 1976 році авторитетна християнська організація Exodus International, яка займалась роботою з ЛГБТ-спільнотою, 19 червня заявила про саморозпуск.
«Ми аж ніяк не заперечуємо шляхів, за допомогою яких Бог використовував "Exodus" задля здійснення позитивного впливу на тисячі людей, але нове покоління християн шукає змін. І вони хочуть, щоб їх почули», — коментує Тоні Мур, член Ради директорів, причини закриття організації у прес-релізі.
Президент організації, Алан Чемберс, за день до саморозпуску антигейської структури шокував релігійних співгромадян своїм зверненням-вибаченням в ЛГБТ за шкідливі дії організації та пояснив свої радикальні дії таким чином: «З юдео-християнської перспективи гей, «нормальний» чи будь хто – всі ми є блудними синами та доньками. Exodus International стала старшим братом блудного сина, який намагався нав’язати свою волю замість Божих обіцянок и судити тих, хто достойний Його Царства. Бог покликав нас бути батьками и вітати усіх та неупереджено любити». 37 років експерти організації шукали причини ЛГБТ-поведінки своїх «клієнтів» у нещасному дитинстві і застосовували психоневрологічне лікування. До того ж, Чемберс продовжує вважати гомосексуалізм гріхом.
Репутація
Виконавчий директор ЛГБТ-порталу «Точка опори» Богдан Глоба з задоволенням коментує закриття фонду: «Доля організації "Екс гей" показала, що такі організації не мають наукового підґрунтя і тільки наносять шкоду людині». Втім, Exodus International аж ніяк не можна назвати організацією, що зруйнувала свою репутацію скандальним «де-програмуванням» чи систематично порушувала права людини.
Будучи колодою в очах у покоління, що пам’ятає переможні часи Гарві Мілка, першого відкритого політика-гомосексуаліста з Сан-Франциско, ентузіасти організації вважали себе «ліками» для носіїв нетрадиційної орієнтації. Раніше організація захистила себе від огульної критики за допомогою програмної заяви, яка торпедує криміналізацію гомосексуалізму (пов’язано з активністю угандійської влади у 2009 році), залякування (bullying або буллінг, цькування дитини чи співробітників) та екзорцизм («вигнання» гомосексуалізму через особливу процедуру «вигнання» бісів або сатани; популярне заняття у харизматичних церквах). Однак «нерайдужним» християнам часто-густо закидали те, що до геїв, до лесбіянок вони використовували метод «відновлювальної терапії» (reparative therapy), тобто «цілісного, душепіклувального підходу для тих, хто хоче позбавитись одностатевих переконань».
«Відновлення» ж полягало у поверненні гея до стану невинності і «натуральності», у якому він чи вона знаходились до тих дитячих проблем, що стали причиною гомосексуального світогляду. Опоненти Exodus кажуть, що батьки дуже часто були не задоволені діяльністю організації, оскільки та кидала тінь на їх батьківські здібності.
Реакція
Самоліквідація консервативної структури (і, найголовніше, її відхід від «терапії» гомосексуалістів як явища чи процесу) викликала щиру радість в ліберально налаштованих американських християн і протилежну реакцію в їхніх українських однодумців. «Це печальний епізод в діяльності спільноти за збереження та поширення традиційних сімейних цінностей. Схоже на те, що на організацію серйозно тиснули, якщо вони вибачаються за допомогу, яку надавали багатьом у звільненні від гомосексуалізму», — з сумом констатує Юрій Шпирний, член комітету української громадської організації «Любов проти гомосексуалізму». Проте Б.Глоба емоційно переконує у зворотному: «Ми повинні раз і на завжди усвідомити: сексуальна орієнтація — це стан людини, і вона не лікується! Все інше це або самообман, або шахрайство!».
«Навіть якщо Exodus International завершує свій шлях та шукає шляхів переорієнтації, євангельська звістка так не робить. Ми віримо, що Євангеліє Ісуса Христа має силу змінювати людей; якщо ми припиняємо у це вірити, тоді те, що ми проповідуємо, — це не Євангеліє Ісуса, це інше Євангеліє», — з упевненістю опонує йому мешканець Києва Шенон Форд, керівник відділу стратегії у Південній Європі Південної баптистської конвенції (найбільша протестантська деномінація США).
Втім, закриття організації з 37-річною історією засмутила навіть тих християн, що переконані у дозволеності одностатевих стосунків: Крістофер Юань, відомий у США християнський лідер і автор книги «З далекої країни: шлях сина-гея до Бога», має «змішані почуття» стосовно вибачень директора Exodus.
Не ті, а інші
Розмови Exodus про «терапію» або неклінічне «лікування» гомосексуалістів, вочевидь, були органічними до 2003 року, коли, за рішенням Верховного Суду США, одностатеві стосунки були декриміналізовані на загальнонаціональному рівні. До цього нетрадиційне кохання заборонялось у деяких штатах. Втім, 2003 рік – це вишенька на торті, яка лише засвідчила тектонічні зрушення у свідомості рядових американців відносно ЛГБТ-питань.
Якщо у 1996 році колишній Президент Білл Клінтон підписав Закон про захист родини (Defense of Marriage Act; в ньому сім’єю вважається союз чоловіка та жінки), то вже у 2012-му дванадцять американських штатів засвідчать шлюб між чоловіком і чоловіком. За рішенням кожного штату, звісно, треба бачити бажання більшості місцевих мешканців.
Аудиторія Exodus у 1980-х та у 2010-х суттєво змінились. У соціологічному дослідженні організації Pew Research Center у 2001 році 57% американців не дозволили б геям та лесбіянкам укласти законний шлюб, 35% мали протилежну думку. Сьогодні ці цифри змінились: тільки 43% жителів США проти легалізації одностатевих стосунків, 50% — за.
Звісно, у контексті зростаючого прийняття гомосексуалізму загалом розмови Exodus International про «лікування» та «навернення» ставали все більш недоречними. «Психологічний, соціальний та політичний тиск, який чиниться на представників цих спільнот, призводить до відмови останніх від служіння людству у збереженні базових природних цінностей людського буття», — коментує психолог-психотерапевт Людмила Гридковець, відома в Україні прихильниця лікування геїв. В її опонента, Богдана Глоби, інше сприйняття «лікування»: «Можна грати на психології людини, і замість професійної психологічної допомоги в момент самопізнання і розуміння, хто вона є насправді, шарлатани створюють маленьке пекло для конкретних людей».
Активна релігійність членів Exodus була ще міцнішим каменем спотикання, адже, відповідно до найновішого дослідження американської ЛГБТ-спільноти, «лесбіянки, геї, бісексуали та трансґендери є менш релігійними, ніж звичайний загал». Також, 33% релігійних прихильників квір-культури кажуть, що між їхніми релігійними переконаннями та сексуальною орієнтацією існує серйозний конфлікт.
Опісля бурі
Алан Чемберс зрозумів «дух часу». Сьогодні замість терапії і молитовного лікування він пропонує «новий сезон служіння новому поколінню». «Наша ціль – побороти страх і стати разом з церквами безпечними, приязними та взаємно перетворюючими спільнотами», — ділиться він планами.
Але Exodus була парасольковою структурою, яка об’єднувала до 200 церков, незалежних служінь та душепіклувальних сервісів, які вже заявили про свій намір працювати з геями самостійно. Genesis Counseling, Evergreen International та Desert Stream Ministries – назви цих організацій мало що кажуть українцю, але ці впливові гравці і далі, за повідомленнями американських часописів, залишаться активними. Залишаться активними і аналогічні українські служіння, які,однак, відчули, що «закриття подібних організацій в Америці позбавляє психологічної підтримки подібні структури в інших країнах, і зокрема в Україні», — каже пані Гридковець.
Окрім того, вихід Exodus з історичної сцени змусив основних учасників дискусії висловити свої погляди більш радикально. Глоба закликає до заборони науковою спільнотою практик лікування, Шпирний висловлюється на користь вдосконалювання терапевтичних методик, Гридковець говорить про складнощі, які супроводжують лікування геїв.
Американець Шенон Форд, який особисто знав людей з ЛГБТ-спільноти, налаштований на боротьбу: «Ісус радив входити вузькими брамами. Ті, хто сподіваються увійти у ці брами на власних умовах, з прикрістю знайдуть їх зачиненими». Отже, питання молитовного «лікування» і «терапії обернення» в Україні так само стоїть на порядку денному.
