18 квітня в залі Укрінформу за участі експертів, вчених, релігійних лідерів, чиновників та правозахисників відбувся публічний діалог на тему «Геноцидна війна проти України та релігія: зовнішньо- і внутрішньополітичні аспекти».
Джерело: Spravdi.gov.ua
Обговорювали роль релігійних організацій та лідерів в РФ у підтримці агресії, основні наративи російської релігійної пропаганди, переслідування українських релігійних організацій та юридичну кваліфікацію цих явищ.
Про роль Центру стратегічних комунікацій у боротьбі з російськими інформзлочинами розповів співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров:
«Центр стратегічних комунікацій веде свою базу російських злочинів — це інформзлочини. У цьому контексті важко не помітити що Росія активно користується релігійною риторикою для розпалювання війни та ненависті. Москва заявляє, буцімто захищає канонічне православ’я, водночас оголошує Україні джихад та звинувачує українців в антисемітизмі. Разом з тим в самій Росії та на окупованих нею територіях відбувається переслідування «неправильних» християн і мусульман, захоплення та руйнування культових споруд. Якраз напередодні Великодня у Запорізькій області росіяни зруйнували обстрілом храм початку 20 століття. Це найкращим чином характеризує справжню роль Росії у релігійному контексті».
Для російської влади релігійний чинник — надзвичайно важливий елемент впливу на свідомість людей, зазначив Ігор Козловський, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.
«Це теж є елементом їх агресії. Ми розуміємо, що йдеться не тільки про збройну агресію, але й про інформаційну. Перед нами війна ціннісна і для РФ фактор релігійний відіграє величезну роль. Це частина ідеології «русского мира», – зазначив Козловський.
Він також розповів, як ідеологія «русского мира» інтегрувалася в УПЦ Московського Патріархату:
«Зрозуміло, що нас зараз хвилює проблема, яка постала перед нашим суспільством через гібридну єдність УПЦ з Московським патріархатом. Так вийшло, що довгий час Україна закривала очі на те що ця спільнота ставала місточком для ідеології «русского мира» в Україні. Ніхто не звертав увагу на мову ворожнечі, на ці проповіді з потрібними їм наративами, і це створювало відчуття безкарності. Зараз у багатьох очільників цієї церкви, вірян навіть немає усвідомлення того, що вони стали провідниками ідеології агресії. Це означає, що їх свідомість окупована і окупація ідеології «русского мира» потребує деокупації. Це проблема національної безпеки України».
Організатори публічного діалогу: