Обласний Форум сім'ї під назвою "Українська сім'я: виклики і завдання" відбувся 13 вересня 2018 року у Львові. Серед учасників форуму були лідери й члени релігійних та громадських організацій, волонтери, а також представники влади.
Обласний Форум сім'ї під назвою "Українська сім'я: виклики і завдання" відбувся 13 вересня 2018 року у Львові. Серед учасників форуму були лідери й члени релігійних та громадських організацій, волонтери, а також представники влади. Об'єднати всіх, кому важлива тема сім'ї, й було головною метою цього заходу. Додатковою можливістю для учасників було представлення своєї діяльність у цій сфері. Це перша така подія на обласному рівні. У ній взяли участь близько 150 учасників з різних районів Львівщини та зі Львова. Серед присутніх була й молодь, зокрема й серед організаторів та ініціаторів.
Цей захід став логічним продовженням Всеукраїнського форуму сім’ї "Щаслива родина — міцна Україна", що відбувався в "Українському домі" в Києві 14 березня 2018 року. За словами Ольги Матвійчук, ініціаторки проведення львівського заходу, саме на київському Форумі прозвучала пропозиція зорганізувати щось подібне на рівні регіонів.
З 2016 року Оля разом з командую однодумців популяризують цінність сім'ї в рамках своєї громадської організації "Платформа Розвитку Стосунків". Форум у Києві вона відвідувала з власної ініціативи, як одна із учасниць. "Те, що роблять на рівні Києва — ми тут не зробимо. Але ми можемо підсилити їхню діяльність". Ми також дізналися, що протягом року у різних областях України відбуваються схожі форуми, зокрема в Луцьку, Івано-Франківську. Їх також організовують спільно громадські та релігійні організації, освітяни та науковці, заради утвердження інституту сім'ї.
Учасників із різних куточків Львівщини запрошували місцева облдержадміністрація, Церкви та громадські активісти. Вони провели увесь день у слуханні, спілкуванні та дискусіях в головному корпусі Львівського національного університету імені Івана Франка, а також мали нагоду завітати до Парку Франка поблизу. Там кілька годин поспіль в рамках Форуму діяв дитячий майданчик, спеціально для учасників з дітками, де з малечею бавилися аніматори студії дитячої творчості "Руда панда".
Сценарій заходу у процесі організації львівською командою викристалізувався дещо відмінним від київського. Однією з його помітних родзинок стали танцювальні номери від молодіжного та дитячого творчого колективів. Саме українським народним танцем "Прикарпатський танець" розпочався захід. Це був своєрідний флешмоб від Ансамблю українського та народного танцю Українського балетного театру "Прем'єра" кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка. У танці прослідковувалася тема стосунків між хлопцем і дівчиною, тож видно було, що підбір номерів був не випадковим.
Розпочалася академічна частина з виконання духовного гімну України "Боже великий, єдиний", який зі сцени заспівала Софія Федина.
Перше вітальне слово було від владики Володимира (Груци), єпископа-помічника Львівської архиєпархії УГКЦ, доктора богослов'я. Він оригінально, в контексті заходу, звернувся до присутніх "Дорога моя родино", а також поділився власним настроєм напередодні цього Форуму. "Я себе запитував: "Звідки я є? Звідки я походжу? Чому я народився? Хто мене виховував? І сьогодні, в контексті різних ідеологій, які несуть загрозу сімейним вартостям, вартостям родини, не треба читати багато книжок. Треба себе лише запитувати: звідки я є? Чому я ходжу на тій землі? Де я народився? Ці питання мене супроводжують. Хочу, щоб вони супроводжували всіх нас".
Після привітань, в тому числі й від представників держави та громадськості, розпочалося пленарне засідання Форуму сім'ї. Першим доповідачем була Марія Швед, професор кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ. Вона нагадала присутнім вислів Андрея Шептицького про сім'ю: "Усе, що відбувається в сім'ї, визначає долю і напрямок суспільства". Після цього серед іншого подала список сучасних проблем у сімейній сфері. Це — падіння престижу шлюбу, збільшення кількості розлучень, народження дітей поза шлюбом, зниження народжуваності, малозабезапеченість і бідність, послаблення зв'язків зі старшим поколінням, суперечність між професійними та сімейними ролями. За словами доповідачки, сімейні цінності завжди йдуть поруч з християнськими цінностями: "Природньо людське батьківство показує нам аналогічне батьківство Бога".
Професорка наголосила, що формування цінності сім'ї можна порівняти із скринею, у яку українці завжди складали все найцінніше. І накінець задала питання всім присутнім: "Чим наповнена ваша сімейна скриня? І чим би ви ще хотіли її наповнити?"
Про те, як реагувати на виклики гендерної ідеології, розповів отець Ігор Бойко — доктор морального богослов'я, ректор Львівської духовної семінарії Свтого Духа УГКЦ, керівник школи біоетики УКУ. За його словами, засади гендерної ідеології суперечать вченню Святого Письма та науковим даним, бо зовсім не відповідають природі людини. Він наголосив на небезпеці протиставлення понять статі і гендеру та вільного обирання і втілення ідентичності людини, яке пропагує ця ідеологія. "Не можна бути просто людиною! Людина є завжди чоловіком або жінкою", — зазначив отець. Він наголосив, що ніщо не може виправдати використання неправдивої інформації для маніпулювання громадською думкою через ЗМІ та закликав християн донести до сучасного світу правду про гідність людини, про гідність чоловіка і жінки у їх взаємному доповнюванні, а також поширювати традиційні моральні цінності у сфері статевості. "Божі закони є справжнім джерелом щастя, гідності і свободи", — запевнив отець Ігор Бойко.
Про унікальні можливості природних репродуктивних технологій розповіла Зореслава Городечук, акушер-гінеколог, консультант із природних методів планування сім'ї. Окрім особливостей цих методів, п. Зореслава поділилася вражаючими історіями про те, як начебто безнадійним парам, з категоричними діагнозами лікарів, повертали здатність природним способом зачати потомство. Одним із прикладів була пара біженців з Криму, які народили двох дітей після семи років неплідності.
Особливою гостею Форуму стала Місіс Україна-2018 Уляна Оксенюк. Мама трьох дітей, юрист з питань сімейного права, співзасновниця ресторану, зазначила, що Форум сім'ї, на її думку, є досягненням нашого суспільства. "Які діти — така буде і нація", — переконана Місіс Україна. З власного досвіду Уляна наголосила, зокрема, на важливості плекання психоемоційного зв'язку матері з дитиною через грудне вигодовування, а також виокремила важливість спілкування з підлітками, брак якого є причиною інколи страшних подій, які з ними трапляються.
Практичним був виступ Максима Бондаренка, батька чотирьох дітей, національного координатора Центру підтримки сім'ї Карітасу України. Максим розповів про те, як Карітас інтегрує сім'ї переселенців в умовах військового конфлікту в Україні. Спочатку наголос був на гуманітарній допомозі, проте потім працівники цієї програми зробили акцент на плеканні взаємопідтримки у суспільстві. Родини, яким допомогли, вдячні і тепер підтримують інші сім'ї, які ще не подолали такі ж труднощі, які були у них. Цікавим нововведеням у цій сфері є так звані тутори сім'ї. Посаду асиситента родини, котра потребує кураторства, адаптували з польської моделі, і вона тепер впроваджується в Україні.
Дуже фаховою видалася доповідь Людмили Гридковець. Кандидат психологічних наук, завідувач кафедри психології та педагогіки Київського інституту бізнесу та технологій також представляла на Форумі асоціацію християнських психологів. Важливою була її заувага, що дитина не народжується "чистим аркушем", як зазначав один із попередніх доповідачів. На неї впливає історія людей, від яких вона походить, гени і колективна свідомість: "Принцип системи полягає в тому, що кожен її елемент несе інформацію про цілісну систему. Якщо в суспільстві присутнє те чи інше негативне явище, то воно прописано в мені як елемент цього суспільства". І тут, на думку п. Людмили, кожному варто взяти на себе відповідальність, що він зробив, щоб цього не було: "Які я приклала зусилля? Не хтось інший, а я".
Останнім доповідачем дообідньої частини Форуму був Юрій Підлісний, доктор філософії, завідувач кафедри політичних наук, керівник програми "Етика-Політика-Економіка" УКУ. Тема його доповіді звучала як "Роль держави у формуванні сім'ї". Також п. Юрій виокремив і роль сім'ї у творенні держави: "Державні мужі відповідають за розвиток держави і мають обов’язок потурбуватися про сім'ю, а сама сім'я повинна подбати про належне виховання майбутніх членів цієї держави. Таким чином, виникає необхідність створити належне поле для розвитку сім'ї і для здійснення нею властивих їй функцій. Створення таких умов — це завдання не лише для держави, але й для усіх інституцій, які можуть долучитися до цього процесу".
Після обідньої перерви програму Форуму продовжила робота по секціях. Впродовж трьох годин учасники могли відвідати дві лінійки панельних дискусій, кожна з яких мала три теми на вибір. У першій лінійці це були: "Сімейна політика: формування та методи реалізації", "Потенціал релігійних спільнот та практичні завдання у захисті та розвитку інституту сім'ї", "Гендерна ідеологія: міфи та реальність".
Найбільш різноконфесійним та навіть різнорелігійним був склад спікерів теми про потенціал релігійних спільнот. У сесії взяли участь: о. Роман Лаба (РКЦ), о. Михайло Сивак (УПЦ КП), о. Михайло Коник (УПЦ), рабин Мордехай Шломо Болд (юдейська спільнота), Ернест Абкелямов (Духовне управління мусульман Львова), Богдан Луць (ЄХБ). Модератором цієї дискусії став ведучий та журналіст Живого Радіо й Живого Телебачення Тарас Бабенчук. Спікери говорили про практичні речі, які вони застосовують у своїх спільнотах, ділилися викликами та висновками зі своєї діяльності. Наприклад, п. Богдан Луць, пресвітер Львівської центральної церкви "Дім Євангелія", розповів, що їхня громада почала працювати з сім'ями 8-10 років тому. Вони робили сімейний табір, організовували навчання для молоді про майбутні сімейні виклики та інші заходи, в основному — для членів своєї спільноти. А тоді відчули, що потрібно активніше впливати на соціум і захищати сімейні цінності: "Щоб протистояти викликам, боротися з ворогами міцної сім'ї і заявляти про позиції релігійних громад, недостатньо праці на рівні своєї громади". Пресвітер погодився з думкою інших учасників цієї дискусії, що на рівні міста їм необхідно об'єднувати зусилля.
Натомість представники нехистиянських релігій, а саме рабин Мордехай Шломо Болд та Ернест Абкелямов більше розповідали про те, як у їхніх спільнотах, про які громадськість Львівщини насправді мало знає, розуміють цінність сім'ї; звідки вони черпають уявлення про те, якою вона має бути, та ділилися корисними настановами про побудову щасливої родини й виховання дітей.
У другій лінійці панельних дискусій говорили про реалізацію жіночого лідерства в контексті розвитку інституту сім'ї, сексуальну освіту в школах та обговорювали питання "Сучасна сім'я: від партнерства до конкуренції".
Чи не найдискусійнішою, в хорошому розумінні цього слова, у ці півтори години другої лінійки була тема "Сексуальна освіта в школах: виклики та загрози". Модератором її став о. Дмитро Романко (УГКЦ), що має досвід праці з підлітками в школах і не раз розмовляв з ними про тему стосунків між чоловіком і жінкою з християнського погляду. Учасниками розмови також були отець Петро Майба, заступник голови Комісії освіти та виховання УГКЦ, кандидат психологічних наук, та спікер пленарного засідання Людмила Гридковець, а також Катерина Мячіна, молода дівчина, журналістка, засновниця онлайн-проекту з сексуальної освіти для підлітків "Вперше". Тут говорили і про шкоду акцій з роздачі презервативів у школах та пропаганди на кшталт "Презервативи є єдиним засобом захисту від венеричних хвороб"; про міф так званого "безпечного сексу". Ще сперечалися, чи дійсно активне впровадження освітніх програм про секс у школах провокує збільшення кількості підліткових вагітностей, і про те, чи мають батьки говорити з підлітками про секс та як.
Більшість спікерів таки зійшлися на спільній думці, що говорити школярам про стосунки між чоловіком і жінкою треба. Якщо це відбувається на спеціальних уроках, то батьки цих дітей мали б спочатку ознайомитися з програмою, аби погодити те, чого саме навчатимуть їхніх чад. Більше того, ані школа, ані громадські активісти не мають забирати право у батьків мати довірливі стосунки з дітьми, зокрема, завдяки щирим розмовам із ними про стосунки. Держава і громада лише можуть їм у цьому допомагати й за потреби — навчати. Надзвичайно важливим також є второпність і відповідне інформування, відповідне не тільки до віку, а й до того, які саме питання вже сформулювала собі дитина, аби не нашкодити, а лише грамотно повести. І ще — доцільно розвивати в школярів критичне мислення: вчити розрізняти, де правда, а де фейк, недоведені дані. Як підсумував о. Дмитро, дуже потрібною є не тільки інформація, а вміння нею користуватися.
Підсумки панельних дискусій мають вилитися у спільну резолюцію першого львівського обласного Форуму сім'ї. Цей документ має допомогти пропагувати сімейні цінності на державному рівні.
Хоча ініціатори Форуму очікували на більшу кількість людей (хоча це і був будний день), якість заходу була дійсно високою. Це оцінили як учасники, так і самі організатори. Зокрема, Андрій Гринишин, активіст рухів "Справжня любов чекає" та "Українська молодь — Христові" УГКЦ сказав, що йому сподобалися дискусії. Також хлопець знайшов тут цікавих осіб з інших спільнот, з якими планує найближчим часом організовувати спільні заходи для молоді.
"Ми зробили навіть більше, ніж могли зробити. Вдалось багато. Щонайменше — підняти цю тематику на досить гідному рівні, з якісними доповідачами", — наприкінці поділилася з РІСУ враженнями Ольга Матвійчук.
Фото оргкомітету Форуму сім'ї